Гончаренко Володимир Тарасович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гончаренко.

Володимир Тарасович Гончаре́нко (нар. 4 серпня 1947, Тарасівка) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1983 року.

Гончаренко Володимир Тарасович
Народження	4 серпня 1947(1947-08-04) (78 років)  Тарасівка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет і ню
Навчання	Київський вечірній факультет Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1972)
Вчитель	Валуєнко Борис Васильович і Крилова Ольга Іллівна
Діяльність	художник
Працівник	Мистецтво і Наука і культура
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 4 серпня 1947 року в селі Тарасівці (нині Фастівський район Київської області, Україна). 1972 року закінчив графічне відділення Київського вечірнього факультету Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова, де навчався у Бориса Валуєнка, Ольги Крилової.

Протягом 1972—1974 років працював художнім редактором видавництва «Мистецтва»; у 1974—1975 роках — художньо-технічним редактором щорічника «Науки і культури»^[1].

Творчість

Працює у галузях книжкової та станкової графіки, станкового живопису (створює жанрові картини, портрети). Серед робіт:

• серія пастелей «Пейзажі Києва та Кракова» (2003);
• графічний цикл «Книга мого буття» (2004—2005);

Живопис

• «Ніч у Бабиному Яру» (1980);
• «Мій дід з війни не повернувся» (1984);
• «Пожежникам Чорнобиля присвячується» (1986);
• «Рік 1933» (1988);
• «Диспут» (1992);
• «Меморіал» (1994);
• «До світла!» (1997);
• «Портрет художника Валерія Акопова»;
• «Оголена»;
• «Мати»;
• «Засмучена»;
• «Розп'яття»;
• «Бий барабан, бий!»;
• «Камінь кинуто» (2000);
• «Двоє з минулого» (2000);
• «Чорнобильська Мадонна» (2002).

Ілюстрації до книг

• «Кришталеві таємниці» Ірини Кирпичникової (1975, «Веселка»);
• «Летючі полонені» Олексія Владимирова (1976, «Веселка»);
• «Азбука нашого життя» (1976, «Веселка») та «Вузлики на пам'ять» (1981, «Веселка») Євгена Пермяка;
• «Піонери Всесвіту» Германа Нагаєва (1977, «Дніпро»);
• «Криниця під вікном» Миколи Кравчука (1982, «Дніпро»);
• «Листи темних людей» (1987, Дніпро).

Учасник республіканських, всесоюзних та закордонних мистецьких виставок з 1974 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1986, 2002 роках, Кракові у 2004 році. Відзначений дипломами на конкурсах оформлення книг^[2].

Твори художника зберігаються у багатьох збірках в Україні, а також Польщі, Німеччині, Австрії, Іспанії, Ізраїлі, Сполучених Штатах Америки, Японії^[2].