Гончаренко Микола Гаврилович

Мико́ла Гаври́лович Гончаре́нко (1912—1997) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Луганського державного педагогічного інституту імені Шевченка, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки та техніки (1969), почесний громадянин Луганська.

Гончаренко Микола Гаврилович
Народився	26 грудня 1912(1912-12-26) Суслове (сучасний Компаніївський район)
Помер	5 травня 1997(1997-05-05) (84 роки) Луганськ
Місце проживання	Луганськ
Країна	Російська імперія →  СРСР
Alma mater	Саратовський університет
Галузь	історія
Заклад	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада	завідувач кафедри історії КПРС
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Відомий завдяки:	«Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні»
Нагороди	[1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончаренко.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гончаренко Микола.

Життєпис

Народився 1912 року в селі Суслове (нині неіснуюче, Компаніївський район, Кіровоградська область).

1940 року закінчив історичний факультет Саратовського університету.

Учасник Другої світової війни; відзначений бойовими нагородами.

Від 1946 року — у Ворошиловградському педагогічному інституті. В 1950—1979 роках — завідувач кафедри історії КПРС, протягом 1979–1992-х — професор цієї ж кафедри.

1963 року здобув вчене звання професора.

1967-го захистив науковий ступінь доктора історичних наук.

Досліджував діяльність більшовицьких організацій Донбасу.

Лауреат Державної премії УРСР 1969 року — за двотомну працю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні», співавтори Королівський Степан Мефодійович, Рубач Михайло Абрамович, Супруненко Микола Іванович, Щусь Оксана Йосипівна^[2].

Серед робіт:

• «Донецький пролетаріат напередодні і в роки першої російської революції (1905—1907 рр.)», 1955
• «Жовтень в Донбасі», 1961
• «В битвах за Жовтень», 1974.

Помер 1997 року в Луганську.

Джерела

• ЕСУ [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]