Гончаренко Юрій Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончаренко.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гончаренко Юрій.

Юрій Борисович Гончаренко (нар. 29 листопада 1962, Кіровоград (нині Кропивницький)) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1990). Лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка (2010)^[1].

Гончаренко Юрій Борисович
Народження	29 листопада 1962(1962-11-29) (62 роки)  Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Дніпропетровське художнє училище і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України

Біографічні відомості

У 1985-му закінчив Дніпропетровське художнє училище (викладачі О. Ніколенко, В. Хворост). У 2002-му — Кіровоградський педагогічний університет. Упродовж 1986—1995 рр. працював у виробничих майстернях Художнього фонду. З 1996–го — науковий співробітник художньо-меморіального музею О. Осьмьоркіна. З 1998–го — заступник директора з наукової роботи. З 2002–го — художник музею.

Учасник республіканських та всеукраїнських мистецьких виставок, в тому числі й персональних у Кіровограді (1996) та Львові (1997).

Для творчості характерні декоративність, знаковість, символізм.

Роботи зберігаються у музеях Кропивницького.

Вибрана творчість

• «Старі дворики Варни» (1987);
• «Музики» (1989);
• «Яблучний Спас» (1995);
• «Народження» (1997);
• «Дерево життя» (1997);
• «Джерело живої води» (1998);
• «Крокове колесо» (1999);
• «Сонячне Різдво» (2001);
• «Золота Баба» (2002);
• «Коло Сварога» (2004);
• «Гривневе дерево» (2006).