Гончаров Олексій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гончаров.

Олексій Володимирович Гончаров (нар. 17 травня 1965; Ростов-на-Дону) — український підприємець та інженер. Почесний консул Республіки Гватемала в Україні.

Гончаров Олексій Володимирович
Народився	17 травня 1965(1965-05-17) (60 років)  Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	інженер, підприємець
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Нагороди	Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого

Біографія

Архівна довідка Указу Президента України № 1118 (1999) про нагородження Олексія Гончарова орденом «За заслуги»

Народився 17 травня 1965 року в Ростові-на-Дону^[1].

У 1988 році закінчив електромеханічний факультет Київського політехнічного інституту^[1].

У 1988—1992 роках — інженер Виробничого об'єднання торговельного машинобудування «Томак».

З 1992 по 1993 рік очолював транспортно-експедиційне підприємство ТОВ «ІнтерКонтакт»^[2].

З 1993 по 2002 рік — віце-президент транспортно-експедиційного підприємства «Інтер-Контакт».

З 2002 року — президент транспортно-експедиційного підприємства «ІнтерКонтакт», а з 2007 — Почесний консул Республіки Гватемала в Україні^[3].

Був помічником народного депутата Єдіна Олександра Йосиповича^[4].

Нагороди

• орден «За заслуги» III ступеня (4 вересня 1999 року) — за особистий внесок у реформування національної економіки, розвиток підприємництва^[5];
• звання «Почесний Залізничник»^[1];
• орден Святого Рівноапостольного Князя Володимира — за будівництво храму Вознесіння Господнього в місті Вишневому^[1];

Особисте життя

Одружений, має дітей.