Гончарська башта

Гончарська башта — належить до східної частини міських укріплень Кам’янця-Подільського. Це гарматна башта, дах якої завершується ліхтарем-караульнею для дозору. Такі завершення називалися «вишками» і використовувались для спостереження за місцевістю та для передачі звісток за допомогою умовних знаків.

скасований =
Гончарська башта
48°40′31″ пн. ш. 26°34′36″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Кам'янець-Подільський
Розташування	вул.Вали,1а
Тип	пам'ятка культури
Тип будівлі	башта
Перша згадка	1583 р.
Побудовано	1583 р.
Гончарська башта Гончарська башта (Україна) Показати на мапі Україна Гончарська башта Гончарська башта (Хмельницька область) Показати на мапі Хмельницька область
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Всі припущення про час спорудження башти ґрунтуються виключно на основі натурних обстежень. Вважається, що башта збудована в 1583 р. Про це інформує вмурована в стіні білокам’яна плита з гербом та датою, яку можливо було прочитати ще на початку XIX ст.

Опис

Розташована на стрімкому схилі каньйону і має 5 ярусів з боку річки та 3 яруси з боку міста. Споруда кам’яна, кругла в плані, діаметром по третьому ярусу 13,0 м, а по 5 ярусу — 10,7 м. Характерно, що товщина східної сторони башти в нижньому ярусі досягає 2,5-2,8 м, при тому, що західна – лише 1,8-1,9 м. Це свідчить, що потовщення фасу башти забезпечувало посилений захист споруди з боку каньйону. Зовнішні площини стін мають невеликий позитивний ухил і закінчуються на верхньому ярусі різким скосом.

Висота башти близько 25 м посилювала бойові можливості кругового обстрілу і збільшувало його дальність.

Між’ярусні балкові дерев’яні перекриття втрачені. Всередині башти по висоті є залишки гнізд від балок перекриттів, які розподіляли башту на яруси. Перекриття називалася «мостами». Яруси слугували для нижнього або «підошовного», середнього та верхнього бою. У кожному ярусі влаштовували свій «бій» для гармат різного калібру. Яруси Гончарської башти мають наступні січення гнізд: 3-й ярус — 31×20×40 см; 4-й ярус — 21×16×25 см; 5-й ярус – 35×34×45 см. Розміри гнізд 5-го ярусу свідчать, що його перекриття було влаштовано для масивного помосту з підсиленням під гарматний бій. Стіни башти на рівні третього ярусу в товщі мурування армовані металевими тяжами-полосами шириною 5 см. Такий конструктивний захід забезпечував амортизацію стін при пострілі з гармати. На 4-му ярусі, на рівні гнізд від балок в південній частині вмуровані в стіни металеві гаки, які служили для підйому гармат на верхні яруси башти.

Оборонну потужність башти забезпечували бійниці п’ятого ярусу з боку каньйону, які утворювали 180-градусний кут обстрілу протилежного берега каньйону. У зв’язку з необхідністю здійснення далекобійного прицільного вогню на відстань 200 і більше метрів. Артилерійський парк Гончарської башти складався з гармат середнього калібру і, можливо, гаківниць. Бійниці у всіх ярусах зі щоками, що розширюються в обидва боки. Кути нахилу отворів бійниць розраховані відповідно рельєфу місцевості. На 3-му ярусі бійниці підсилено кам’яними поперечними перемичками. На верхньому ярусі на парапеті сконцентровано 7 бійниць розмірами: ширина ззовні складає 1,1 м, з шириною зсередини — 0,31 м, по центру — 0,31 м та висота зрізу — 1,31 м. В проміжках стін між скошеними бійницями виявлені гнізда від поворотних дерев’яних щитів-заслонів, які прикривали прорізи бійниць під час обстрілу та від попадання атмосферних опадів. Для ведення стрільби у прорізах бійниць розташовувалися гармаші, які тримали під прицілом підступи до башти. Під час перезарядки гармат спрацьовувала система захисту поворотного по осі щита, який прикривав каноніра.

Дверний проріз влаштовано з найбільш неприступної сторони — сучасної вулиці Вали. З метою безпеки вхід до башти розміщений на рівні третього ярусу по центру західного фасаду башти. До нього вела з боку двору дерев’яна драбина, яка при необхідності легко демонтувалась, якщо не спалювалася. Над дверним порталом було влаштовано на 4-му та 5-му ярусах дві бійниці.

Башта була обладнана системою обігріву та каналами виходу порохових газів. У південно-західній стіні башти збереглися каміни висотою 1,3 м, шириною 0,9 м, глибиною 1 м. Вони також слугували для запалу гармат. Під час битви життєво необхідним було функціонування осередку вогнища в башті, яке постійно підтримували. Від нього на запалах подавали вогонь для гармашів. В разі якщо запал для гармати гаснув, його можна було швидко поновити поливши горючою рідиною і взявши вогонь з каміна.

На південному фасаді башти в рівні 2-го і 3-го збережено внутрішньостінний хід з виходом назовні кам’яними сходами в товщі стін башти. На північному фасаді в рівні 2-го ярусу археологами розкрито вхід в башту висотою 1,6 м і шириною 0,6 м з виходом на 2-й ярус кам’яними сходами в товщі стіни (7 сходинок шириною 0,30 м). На відстані 0,3-0,4 м від входу знаходиться вікно квадратної форми, яке освітлює ці сходи.

До башти на рівні 2-го ярусу примикають з півночі залишки кам’яно-земельних укріплень валів.

Джерела

• Гончарська башта. Пам’ятка архітектури XVI ст., м. Кам’янець-Подільський. Київ, 1991. 13 арк.
• Держархів Хмельницької області. Ф.р. 3504. Оп. 2. Спр. 34. Обязательство и переписка по охране, консервации и ремонту памятников культуры. Январь-ноябрь 1961 г. 39 арк.
• Кулішова Г.А. Пам’ятка архітектури національного значення Гончарська башта // Пам’яткознавство: сучасні аспекти. Кам’янець-Подільський, 2022. С. 49-53.
• Нечитайло П.О. Звіт про наукові археологічні дослідження та нагляд за земляними роботами на Гончарній башті у Кам’янці-Подільському: рукопис. Київ-Кам’янець-Подільський, 2018. 64 арк.
• Пагор В. В. План Кам’янця-Подільського 1803 р. П. К. Сухтелена як остання спроба посилити фортифікаційний захист міста // Наукові праці Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2017. Т.1. С. 97-106.
• Пагор В.В., Кулішова Г.А. Дослідження Гончарської башти в Кам’янці-Подільському // Наукові записки: збірник матеріалів наукових конференцій. Збараж, 2021. №11. С. 432-437.
• Проект консервации памятника архитектуры XVI в. — Гончарной башни в г. Каменец-Подольском, Хмельницкой области / [Е. * {{Лопушинская, В. Шевченко]. Киев, 1962. 18 арк.
• Сіцінський Є. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його околиць. Кам’янець на Поділлю, 1994. 60 с. С.15.
• Planta Kamienca Podolskiego 1735 р. / [deli. Jan Witt Poruc. Ar. Kor] // Biblioteka Narodowa (Warszawa). Magazyn Kartografii. ZZK 7395; Planta Kamienca Podolskiego. URL: http://polona.pl/item/17516608