Горбатенко Єгор Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбатенко.

Єгор Володимирович Горбатенко (1993—2023) — головний сержант бригади НГУ «Азов», оборонець Маріуполя, лицар ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня^[1].

Єгор Горбатенко Горбатенко Єгор Володимирович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	11 жовтня 1993(1993-10-11) Луганськ
Смерть	8 листопада 2023(2023-11-08) (30 років) Серебрянський ліс, Луганська область
Національність	українець
Псевдо	«Юра»
Військова служба
Роки служби	2014—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Широкине Бої за Мар'їнку Бої за Авдіївку Бої на Світлодарській дузі Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022) Блокада Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 11 жовтня 1993 в Луганську.

Воював в Азові з 2014-го року. Брав участь у Широкинській наступальній операції, боях на Світлодарській дузі.

З перших днів повномасштабного вторгнення бився за Маріуполь. Отримав кілька поранень в боях за місто. Служив майстром-номером обслуги 1-го вогневого розрахунку 1-го мінометного взводу мінометної батареї артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення «Азов». Вийшов з Азовсталі в полон.

Володимир був одним із 215 українських і турецьких бійців, яких Україні вдалося повернути додому 21 вересня 2022 року. Після того, як він пройшов реабілітацію, знову вирішив повернутися на фронт.

Загинув разом із турецьким військовослужбовцем під Кремінною^[2][3]

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (2022) ^[4]
• орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2024, посмертно)^[1]