Городиський Володимир Миколайович

Городиський Володимир Миколайович; 23 грудня 1948 р. — 1 жовтня 2015 р. — український художник-живописець.

Городиський Володимир Миколайович
Народження	23 грудня 1948(1948-12-23)  Тарту, Естонська РСР, СРСР
Смерть	1 жовтня 2015(2015-10-01) (66 років)
	Дніпропетровськ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1968)
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Городиський Володимир Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Городиський.

Біографія

Народився 23 грудня 1948 р. у м. Тарту (Естонія). У 1968 р. закінчив Дніпропетровське державне художнє училище, викладач — К. С. Беркута.^[1] З 1972 р. бере активну участь в обласних та республіканських виставках. Член Національної спілки художників України з 1980 р.^[2]. У 1989 році був нагороджений Дипломом першого ступеню Спілки художників СРСР до 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Проводив персональні виставки у галереях «Центр де Арт» (Блесканс, Швейцарія) 1996 р. та «Агора» (Мадрид, Іспанія) — 1999 р.^[3].

Твори

Основні роботи 1970-1980-х років: «Мій клас» (1975), «Нові ритми» (1977), «Плоди» (1977), «Ляльковий театр» (1978), «Діти війни» (1980)^[2]. Особливістю сучасних творів Володимира Городиського є реалістичне зображення фантастичних сюжетів, коли натурні спостереження трансформуються в символічні, метафорично насичені образи. Дані риси найбільш проявлені у картинах «Блакитний сон» (1992), «Рівновага» (1993), «Флора» (1996), «Сирена» (1996), «Нічний політ» (2003)^[3]. Картини Володимира Городиського зберігаються у Дніпропетровському художньому музеї, Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького, приватних колекціях України, Австрії, Німеччини, Швейцарії ^{[4] [3]}.