Горюнов Дмитро Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горюнов.

Дмитро Петрович Горюнов (нар. 30 вересня 1915(19150930), Ковров, тепер Владимирської області, Російська Федерація — 2 червня 1992, місто Москва) — радянський державний діяч, журналіст, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Кенії та Марокко, генеральний директор ТАРС, головний редактор газети «Комсомольская правда». Член Бюро ЦК ВЛКСМ у 1954—1957 роках. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1961—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.

Горюнов Дмитро Петрович
рос. Дмитрий Петрович Горюнов
Народився	30 вересня 1915(1915-09-30)  Ковров, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер	2 червня 1992(1992-06-02) (76 років)  Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	журналіст, політик, головний редактор, генеральний директор
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині службовця.

З 1933 року працював токарем, плановиком, обирався секретарем комітету ВЛКСМ екскаваторного заводу. У 1934—1937 і 1938—1939 роках — відповідальний секретар заводської газети-багатотиражки.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940 році — секретар Ковровського міського комітету ВЛКСМ.

У 1940—1941 роках — відповідальний редактор Івановської обласної комсомольської газети «Ленинец».

У 1941—1942 роках — секретар Івановського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1942—1946 роках — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ВЛКСМ.

У 1946—1949 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1949—1950 роках — заступник головного редактора газети «Комсомольская правда».

6 грудня 1950 — 2 квітня 1957 року — головний редактор газети «Комсомольская правда».

У 1957—1960 роках — заступник головного редактора газети «Правда».

У серпні 1960 — 12 квітня 1967 року — генеральний директор Телеграфного агентства Радянського Союзу (ТАРС) при РМ СРСР.

23 травня 1967 — 13 листопада 1973 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Кенії.

26 грудня 1973 — 3 жовтня 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Марокко.

З жовтня 1978 року — у відставці, персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 2 червня 1992 року. Похований в Москві на Новокунцевському цвинтарі.

Нагороди

• орден Леніна (4.05.1962)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (21.02.1987)
• орден Трудового Червоного Прапора (30.09.1965)
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол