Гостинцеве

Гостинце́ве (також Ляшки-Гостинцеві) — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 1060 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.

село Гостинцеве
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Яворівський район
Тер. громада	Мостиська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46140030090033991
Основні дані
Засноване	1489
Населення	1060
Площа	1,824 км²
Густота населення	523,57 осіб/км²
Поштовий індекс	81332[1]
Телефонний код	+380 3234
Географічні дані
Географічні координати	49°47′55″ пн. ш. 23°11′47″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	227 м
Місцева влада
Адреса ради	81300, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Мостиська
Карта
Гостинцеве
Гостинцеве
Мапа
Гостинцеве у Вікісховищі

До 1940 року називалось Ляшки-Гостинцеві.

Село розташоване на автошляху М 11 за 4 км від центру громади і за 2,5 км від залізничної станції Підгать у селі Арламівська Воля.

Історія

Перша письмова згадка про нього датована 1489 роком.

У 1787 році австрійська влада, якій тоді належало Гостинцеве, віддала його Ігнатію Цетнерові, як часткову компенсацію за перейнятий маєток у Надвірній.

У часи Другої світової війни на боці СРСР воювали 93 селяни, з них 25 загинули — їм у селі встановлено пам'ятний знак. У селі ще під час «перших совітів» 1940 року створено колгосп. Згодом, після приходу «других совітів» діяв колгосп «Шлях до комунізму» (6000 га і 2685 га ріллі), що займалося відгодівлею ВРХ, а також вирощуванням зернових і технічних культур. У селі працював тартак, млин і майстерня з ремонту сільськогосподарських машин.

Також у селі була восьмирічна школа (150 учнів і 12 вчителів), бібліотека (7000 книг), клуб, ФАП і пункт побутового обслуговування.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у селі належить громаді ПЦУ^[2].

Населення

• 1058 осіб (1959)
• 1060 осіб (2001)

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	950	99.48%
російська	5	0.52%
Усього	955	100%

Інфраструктура

За радянських часів у селі розташовувався колгосп «Шлях до комунізму», який мав 6 тис. га земельних угідь, з них 2674 га ріллі. В його господарстві провідна зернова культура — жито, із технічних — цукрові буряки. З допоміжних підприємств були пилорама, 2 кузні, ремонтна майстерня.

В селі працюють восьмирічна школа, клуб, дитячий садок. За післявоєнні роки збудовано 30 господарських споруд.

Пам'ятки

Церква Собору Пресвятої Богородиці, дзвіниця (1659 р.).