Гоцирідзе Георгій Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоцирідзе.

Гоцирі́дзе Георгій Георгійович (груз. გიორგი გიორგის ძე გოცირიძე; 1910—1977) — радянський архітектор, лауреат двох Сталінських премій (1950, 1951). Учасник Німецько-радянської війни, командир 62-го окремого гвардійського саперного батальйону 3-го гвардійського механізованого корпусу 47-ї армії Воронезького фронту Герой Радянського Союзу.

Гоцирідзе Георгій Георгійович
груз. გიორგი გოცირიძე[1]
Народження	14 листопада 1910(1910-11-14)[1]  Тифліс, Російська імперія
Смерть	1 березня 1977(1977-03-01) (66 років) або 1 травня 1977(1977-05-01)[1] (66 років)  Москва, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище[1]
Країна	Грузія
Партія	КПРС
Звання	підполковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 1 (14 листопада) 1910 року у Тіфлісі у робочій сім'ї. 1934 року закінчив Тбіліський інженерно-будівельний інститут. Член Спілки архітекторів СРСР із 1935 року. Член ВКП(б) із 1940 року. Працював будівельником-архітектором у Москві.

У липні 1941 року був мобілізований до Червоної Армії. 1942 року закінчив прискорений курс Військово-інженерної академії. З вересня 1942 року у діючих частинах.

Пішов у запас 1945 року в званні підполковника. Проживав у Москві, працюючи головним архітектором Московської області. Помер 1 травня 1977 року. Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі (дільниця № 1).