Грабово (Мукачівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Грабово.

Грабово — село в Кольчинській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

село Грабово
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Кольчинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21040130040075826
Основні дані
Населення	146
Площа	0,601 км²
Густота населення	242,93 осіб/км²
Поштовий індекс	89630
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°36′2″ пн. ш. 22°45′33″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	592 м
Водойми	річки: Визниця, Ламованя
Місцева влада
Адреса ради	89630, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Пузняківці, 72а
Карта
Грабово
Грабово
Мапа
Грабово у Вікісховищі

Село розташоване приблизно за 40 кілометрів на схід від словацького кордону.

Історія

Перша згадка про село — 1604 рік.

Русинська частина села була заснована на початку 17-го століття шляхетною родинию Szidor і в 1649 році нараховувала 31 кріпаків.

В 1711 р. село пограбували шведи, і більша частина кріпаків його покинули. З часом Русини заселили село знову.

Графська фамілія Шенборн побудувала тут нову молочну ферму та суміжні будівлі.

Так що німецькі колоністи з Богемії після прибуття сюди знайшли вже не дикий буковий ліс, а цілком придатні для проживання гірські землі на околиці села (600 м н.р.м.).

Землі, які раніше вже були посівними й заселеними, через війни, пограбування, хвороби стали знову запустошеними і деякі з них знову заросли. І коли колоністи прибули, то отримали від уряду ділянку землі, яку вони повинні були очистити від лісу та чагарників. Зрубані стовбури дерев вони могли використовувати, щоб побудувати собі будинки. В адміністрації області колоністам були дані стимули, але їхню долю пом'якшили вони мало.

До 1880 року вісім з переселених сімей покинули село, щоб емігрувати в Америку. Колонія вижила тільки тому, що богемські німці з району Стрий (Галичина), де умови життя були не кращими, переїхали в Грабово.

У жителів німецької колонії була своя церква, де пастор приходив тільки один раз на рік, діти німецьких колоністів, яких з кожним роком ставало все менше і менше, вчились в німецькомовній школі, яка була створена німецьким культурним об'єднанням DKV.

6 березня 1946 року всіх німців села Грабово було депортовано в Сибір.

Присілки

Міклош

Міклош - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Грабово

Згадки:  1600: Miklósfalva

Храми

Церква св. пр. Іллі, 1910 р.

У XVII ст. у Грабові була парохія. У 1733 р. за священика Василя Левицького згадують дерев'яну церкву св. Михайла з двома дзвонами. Востаннє дерев'яну церкву в селі згадують у чеському путівнику 1923 року.

Теперішня церква є типовою мурованою базилікою. Над входом вказано дату спорудження — 1910 рік (можливо, початок робіт). Після спорудження інтер'єр храму побілили, а досить неякісне малювання виконали аж у 1992—1993 роках.

У 1988 році проведено зовнішній ремонт. Свічники до церкви зробив Петро Копач. Його остання робота — підставка-аналой, яку він зробив перед смертю 1997 року в 95-річному віці. Гарно різьблений іконостас містить ікони добротного малювання.

Біля церкви — дзвіниця з двома дзвонами. Напис на одному повідомляє, що дзвін купив Михайло Бабиля в 1890 р. за священика Кирила Раковського, старости Василя Соскиди та куратора Андрія Аучана. Фриз у верхній частині дзвона містить напис по-німецьки: «Leib und Sonne Landestreu».

Римо-католицький храм збудований німцями, що заселяли частину села, можливо, наприкінці XIX ст. Стіни були з вальків (саману), дах і вежа з конічним завершенням, дерев'яні, вкриті ґонтом. Як і багато інших католицьких храмів, закритий на поч. 1970-х рр.

Туристичні цікавинки

Неподалік села є печера опришків у Чорному лісі.

Біля Грабово на території сільської ради донедавна функціонував санаторій «Солені Млаки» з лікувальною водою, який, на жаль, наразі не діє. Див. також Джерело № 1 (Грабово).

Наявний андезитовий кар'єр.

Географія

На північно-західній стороні від села річка Ламованя впадає у річку Визницю.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 176 осіб, з яких 77 чоловіків та 99 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 145 осіб.^[2]

Особистості

Кичеря Валентин - Герой України, учасник російсько-української війни.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	99,32 %
угорська	0,68 %

Туристичні місця

- Графська родина Шенборн побудувала тут нову молочну ферму та суміжні будівлі.

- андезитовий кар'єр.

- печера опришків у Чорному лісі.

- руїни католицького храму

-  Джерело № 1 (Грабово).

- санаторій «Солені Млаки» з лікувальною водою

- залишки німецької колонії