Гранд-готель (фільм)

«Гранд Готель» (англ. Grand Hotel) — американський кінофільм у жанрі артдеко 1932 року, знятий за мотивами оповідання австрійської письменниці Вікі Баум «Люди в Готелі» (нім. Menschen im Hotel). Режисер — Едмунг Гулдінг. У фільмі залучені 7 найкращих акторів кінокомпанії «Metro-Goldwyn-Mayer» того часу — Грета Гарбо, Джон Беррімор, Лайонел Беррімор, Джоан Кроуфорд, Воллес Бірі, Льюїс Стоун та Джин Гершолт. Стрічка одержала премію «Оскар» у категорії «найкраща картина» (1932).

Гранд Готель
Grand Hotel
Жанр	драма, арт-деко, мелодрама
Режисер	Едмунд Гулдінг
Продюсер	Пол Берн Ірвінг Талберн
Сценарист	Вікі Баум (оповідання) Вільям А. Дрейк Бела Балас
На основі	Grand Hoteld[1] і Grand Hoteld[1]
У головних ролях	Грета Гарбо Джон Беррімор Джоан Кроуфорд
Оператор	Вільям Г. Деніелс
Композитор	Вільям Акст Чарльз Максвелл
Монтаж	Бланш Сьюелл
Художник	Седрік Гіббонс
Кінокомпанія	MGM
Дистриб'ютор	Metro-Goldwyn-Mayer і Netflix
Тривалість	112 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1932
Кошторис	$700 000
Касові збори	$1 235 000
IMDb	ID 0022958
Гранд-готель у Вікісховищі

У 2007 році фільм був обраний Бібліотекою Конгресу США для зберігання у Національному реєстрі фільмів^[2].

Сюжет

Дія відбувається у великому розкішному Гранд-готелі в Берліні. Головними героями є кілька осіб, що одночасно прибувають в готель. На початку й в кінці фільму герой Льюїса Стоуна вимовляє фразу: «Гранд-готель… Люди приходять й ідуть. Нічого ніколи не відбувається». Цей коментар має іронічний відтінок, бо протягом декількох днів перебування головних героїв в готелі відбувається низка різноманітних подій — від нового любовного роману до грабежу й убивства.

Актори й персонажі

Грушинська (Грета Гарбо) і Барон (Джон Беррімор).

Флемген (Джоан Кроуфорд) і Прайзінг (Воллес Бірі)

• Грета Гарбо — російська прима-балерина, на прізвище Грушинська, яка приїхала в Берлін з гастролями. Напівпорожні концертні зали й брак оплесків доводять її до депресії. Вона вважає, що її кар'єра скінчилася, і збирається покінчити життя самогубством у номері готелю, але її рятує злодій-аристократ, що проникнув у її кімнату з метою украсти її перлове намисто. Між ними розпочинається роман. У фільмі героїня Гарбо вимовляє знамениту фразу — «Я хочу бути на самоті» (англ. «І want to be alone»), яка надалі асоціювалася із самою акторкою і її самітницьким життям.
• Джон Беррімор — Барон Фелікс фон Ґайгерн, картяр шляхетного походження. Оселившись в готелі, він планує крадіжку намиста Грушинської, тому що загруз у боргах і йому дуже потрібні гроші. Однак надалі закохується в балерину.
• Воллес Бірі — Прайзінг, пихатий розгодований бізнесмен, що приїхав у місто для укладення контракту. Зачарований своєю новою стенографісткою і незграбно намагається її спокусити.
• Лайонел Беррімор — Отто Крингеляйн, літній невиліковно хворий бухгалтер, що вирішив в останні дні свого життя побенкетувати від душі й витратити всі свої заощадження. Протягом багатьох років він працював на Прайзінга й почуває до нього сильну відразу. Селиться в одному із найкращих номерів Гранд-готелю. Знайомиться із Бароном та Флемхен і здружується з ними.
• Джоан Кроуфорд — Флемхен, молода честолюбна стенографістка Прайзінга, багато на що готова заради грошей. Закохується в барона після знайомства з ним, однак той надалі заводить роман із Грушинською.
• Льюїс Стоун — доктор Оттерншлаг
• Джин Гершолт — Зенф, працівник приймальні готелю.
• Роберт Маквейд — Маєрхайм, бізнес-партнер Прайзінга.
• Пернел Пратт — Зіновіц, менеджер Грушинської
• Фердинанд Готшалк — Піменов, агент Грушинської
• Рафаелла Оттіано — Сюзетт, асистентка Грушинської
• Морган Воллас — шофер
• Меррей Кинел — Швайманн

«Я хочу побути одна»

Персонаж Грети Гарбо, Грушинська, виголошує фразу «Я хочу побути одна», і відразу додає: «Я просто хочу побути одна». Пізніше у розмові з бароном Феліксом фон Ґайгерном, вона каже: «А я хочу побути одна». Посилаючись на легендарну характеристику її особистого життя, надалі вона наполягала: «Я ніколи не говорила, що хочу побути одна, я лише сказала: „Я хочу, щоб мені дали спокій. Це велика різниця“».