Гречанінов Вадим Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гречанінов.

Вади́м Олекса́ндрович Гречані́нов (нар. 25 квітня 1934(19340425) - пом. 21 листопада 2021, Київ^[1]) — генерал-майор у відставці, доктор військових наук, академік, почесний президент Атлантичної Ради України, голова наглядової ради Інституту міжнародних досліджень і оборонної політики. У минулому помічник Президента України з військових питань, начальник Центру оперативно-стратегічних досліджень Міністерства оборони України.

Гречанінов Вадим Олександрович
Народження	25 квітня 1934(1934-04-25) Вінниця, Українська СРР, СРСР
Смерть	21 листопада 2021(2021-11-21) (87 років) Київ
Країна	СРСР→ Україна
Вид збройних сил	ВПС, ППО
Член	Аерокосмічна академія України
Звання	генерал-майор у відставці

Життєпис

Гречанінов В. А. народився 25 квітня 1934 року в Україні, в місті Вінниця.

• 1952 — закінчив середню школу та вступив до Харківського військового авіаційного училища льотчиків ім. С. І. Грицевця, яке закінчив у 1955 році.
• 1956—1960 — Харківське військове авіаційне училище льотчиків, штурман-інструктор.
• 1961—1963 — старший штурман командного пункту Туркестанського військового округу.
• 1963—1968 — вступив і закінчив Військову командну академію ППО, м. Твер (м. Калінін).
• 1968—1970 — начальник штабу винищувального авіаційного полку Ленінградського військового округу (північна Карелія).
• 1971—1973 — начальник штабу дивізії ППО Ленінградського військового округу (Архангельська область).
• 1973—1975 — навчання в Академії Генерального штабу СРСР (м. Москва).
• 1975—1977 — начальник штабу корпусу ППО Білоруського військового округу (м. Барановичі).
• 1977—1979 — начальник штабу окремої армії ППО Білоруського військового округу (м. Мінськ).
• 1980—1991 — начальник кафедри оперативного мистецтва і тактики Військової Інженерної Академії ППО (м. Харків).
• 1983 — отримав науковий ступінь кандидата військових наук.
• 1985 — присвоєно науковий ступінь доцента.
• 1991 — у вересні був запрошений Верховною Радою України до Києва для роботи зі створення Міністерства оборони України.
• 1991—1992 — начальник центру оперативно-стратегічних досліджень Міністерства оборони України. Робота над дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора військових наук.
• 1992—1993 — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, заступник голови Національного комітету з роззброєння при Міністерстві закордонних справ України.
• 1992 — дійсний член Академії інженерних наук України.
• 1993—1994 — помічник Міністра оборони України з військової політики. Стає дійсним членом аерокосмічної Академії України.
• 1994 — з листопада помічник Президента України з військових питань.
• 1995 — бере участь у створенні Генеральної військової інспекції при Президентові України^[2], обирається президентом Атлантичної Ради України.
• 1996 — звільнений 20 травня у відставку за віком у званні генерал-майор, призначається керівником групи військових експертів Українського центру економічних і політичних досліджень.

Одружений, дружина — Гречанінова Валентина Олександрівна. Син — Гречанінов Ігор Вадимович, помер від раку 15.09.2014 року.

Помер Гречанінов В.О.21 листопада 2021 року в місті Київ.

Нагороди

Джерела

• Літературний форум: ГЕРОЇ НАЦІЇ, про долю генерала В. О. Гречанінова [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
• В.Гречанінов про умови вторгнення Росії [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Про участь у складі державної делегації в переговорах з РФ
• Член координаційної ради Україна НАТО [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Народна армія: В.Гречанінов про ракетно-ядерне роззброєння
• Жолукевський Володимир, Дашкевич Олександр. Гречанінов Вадим Олександрович / Жолукевський В.Ф. — «Генерали (адмірали) Збройних Сил України (1991-2011 рр.). Енциклопедичний історико-біографічний довідник. Книга 1». — Київ, 2011. — С. 93. — ISBN 978-966-2462-41-8.