Грибов Сергій Юхимович

Грибов Сергій Юхимович (5 липня 1895, Рославль, Смоленська губернія, Російська імперія — 29 липня 1938, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, комкор (1935), кавалер трьох орденів Червоного прапора. Репресований.

Сергій Юхимович Грибов
Сергей Ефимович Грибов
Народження	5 липня 1895 Рославль, Смоленська губернія, Російська імперія
Смерть	29 липня 1938 Москва, СРСР
Країна	СРСР
Приналежність	Червона армія
Роки служби	1914-1917, 1918-1938
Звання	Комкор
Командування	Північно-Кавказький військовий округ
Війни / битви	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Польсько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився в робітничій родині, в одинадцять років втратив батьків^[1]. Закінчив чотирикласне початкове училище, після якого працював двірником, помічником коваля, чорноробом, слюсарем. У 1914 році мобілізований до Російської імператорської армії, учасник Першої світової війни. У 1915 році закінчив Київську школу прапорщиків, в подальшому дослужився до штабс-капітана і командира батальйону. Був нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість», Святого Станіслава 4-го ступеня і Святого Володимира 4-го ступеня^[2].

Після Жовтневого перевороту перейшов на бік більшовиків, з 1918 року служив у Червоній Армії. З жовтня 1918 по березень 1919 року — помічник командира 65-го стрілецького полку, у березні-липні 1919 року командував цим же полком. У липні 1919 – липні 1920 року командував 72-м стрілецьким полком^[3], у липні-серпні 1920 року очолював 23-тю стрілецьку бригаду, з 27 серпня по 3 вересня 1920 року тимчасово виконував обов'язки командира 8-ї стрілецької дивізії. З 3 вересня 1920 і по червень 1922 року знову командував 23-ю стрілецькою бригадою. Учасник радянсько-польської війни, нагороджений трьома орденами Червоного прапора.

У червні 1922 – червні 1924 року — помічник командира 2-ї стрілецької дивізії, в червні 1924 року був помічником командира 33-ї стрілецької дивізії, потім до 1926 року працював в Головному управлінні РСЧА. Закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії РСЧА. У 1926 році вступив до ВКП(б). У 1926-1934 роках — командира 5-го стрілецького корпусу. З листопада 1934 року — заступник командувача Північно-Кавказького військового округу. В листопаді 1935 року отримав звання комкора. З 3 вересня 1937 року — командувач військами Північно-Кавказького військового округу.

28 січня 1938 року заарештований органами НКВС. Звинувачений в участі у «військово-фашистській змові». 29 липня 1938 року розстріляний^[4]. Посмертно реабілітований.

Нагороди

• Орден Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість» (Російська імперія)
• Орден Святого Станіслава 4-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Святого Володимира 4-го ступеня (Російська імперія)
• Три ордени Червоного прапора (РРФСР)