Григор'єв Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Григор'єв (1983, Литовська РСР, СРСР — 28 лютого 2022, с. Макарів Бучанський район Київська область) — полковник, військовий льотчик-штурман, начальник служби безпеки польотів 16 ОБрАА^[1] Збройних сил України. Учасник АТО/ООС, досвідчений льотчик-інструктор. Брав участь у звільненні Києва під час російського вторгнення в Україну.

Олександр Григор'єв Олександр Олександрович Григор'єв
Полковник
Загальна інформація
Народження	28 червня 1983 Литовська РСР, СРСР
Смерть	28 лютого 2022(2022-02-28) с. Макарів Бучанський район Київська область (Загинув смертю хоробрих у повітряному бою)
Поховання	м. Броди, Львівська область
Національність	українець
Alma Mater	ХНУПС
Псевдо	«Шумахер»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	16-та ОБрАА «Броди»
Війни / битви	Російсько-українська війна Битва за Київ (2022)
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «Учасник АТО»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григор'єв.

Біографія

Син військовослужбовця, який був зв'язківцем на літаках Іл. Спочатку родина, у якій є ще старша сестра, мешкала у Литві, після того переїхала у Мелітополь, де Олександр й пішов до школи^[2].

Навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною.

Після закінчення навчання був розподілений у 16 ОБрАА, що базувалася у місті Броди, Львівська область.

Невдовзі після цього одружився.

2010 року в родині народився син Максим^[3].

Брав участь у миротворчих місіях у Ліберії та Конго, був інструктором. Один з небагатьох українських вертолітників, хто виконував посадку у кратер вулкана Ньямлагіра в Республіці Конго^[4].

З 2014 року в зоні АТО/ООС евакуйовував поранених військовослужбовців та цивільних.

Був великим шанувальником Формули-1, тому й отримав прізвисько «Шумахер».

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року, у складі екіпажу вертольота Мі-8 разом із побратимами вдень і вночі обстрілював колони ворога.

Загинув 28 лютого 2022 року в складі екіпажу вертольота Мі-8 разом з Дмитром Нестеруком та Василем Гнатюком під час виконання польотного бойового завдання з відбиття збройної агресії Російської Федерації. Поблизу населеного пункту Макарів Бучанського району Київської області у вертоліт влучила ворожа ракета. Зв'язок з екіпажем був втрачений. Лише після звільнення Київської області від загарбника вдалося забрати тіла наших захисників^[5].

Похований у Бродах, на Львівщині^[6].

19 січня 2024 року під час церемонії у Маріїнському палаці Президент України Володимир Зеленський вручив 30 сертифікатів на отримання квартир військовослужбовцям Сил оборони, яким присвоєно звання Героя України, та родинам полеглих Героїв; один із сертифікатів було вручено рідним полковника Олександра Григор’єва^[7].

Нагороди

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8].
• Медаль за 15 років сумлінної служби.
• Медаль «15 років Збройним Силам України».
• Нагрудний знак «Учасник АТО».
• Медаль «За сумлінну службу» II ступеня.
• Нагрудний знак Козацький хрест I ступеня.
• Нагрудний знак МОУ.
• Нагрудний знак «За зразкову службу».

Родина

В Олександра залишилася дружина та син.

Вшанування

1 липня 2022 року Експертна група з перейменувань Київської міської ради рекомендувала перейменувати вулиця Червону на вулицю Олександра Григор'єва^[9].

Рішенням Бродівської міської ради від 3 листопада 2022 року на вшанування та увічнення пам'яті Героя України полковника Олександра Григор'єва перейменовано вулицю Володимира Короленка у місті Броди^[10].