Грицаєнко Анатолій Іванович

Анатолій Іванович Грицаєнко (8 березня 1906(19060308), місто Новий Буг, тепер Миколаївської області — 22 жовтня 1964, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Кагановичського (тепер Київського) районного комітету КП(б)У міста Харкова.

Грицаєнко Анатолій Іванович
Народився	8 березня 1906(1906-03-08) місто Новий Буг, тепер Миколаївської області
Помер	22 жовтня 1964(1964-10-22) (58 років) місто Москва, тепер Російська Федерація
Національність	українець
Військове звання	гвардії підполковник
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За оборону Сталінграда»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицаєнко.

Життєпис

З чотирнадцятирічного віку працював токарем.

З вересня 1928 року служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1929 року.

Після демобілізації обирався секретарем партійного комітету заводу в місті Харкові.

У 1938 році — 1-й секретар Кагановичського (тепер Київського) районного комітету КП(б)У міста Харкова.

Закінчив Вищу школу партійних організаторів при ЦК ВКП(б) у Москві.

У роки німецько-радянської війни був на керівній партійно-політичній роботі в Радянській армії. Служив старшим інструктором із організаційно-партійної роботи 7-го гвардійського механізованого корпусу Південно-Західного фронту, начальником політичного відділу — заступником командира 7-ї гвардійської механізованої бригади із політичної частини.

Після демобілізації понад десять років працював в апараті ЦК ВКП(б) (КПРС).

До 22 жовтня 1964 року — відповідальний працівник апарату Ради міністрів РРФСР.

Помер 22 жовтня 1964 року в Москві. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Звання

• гвардії майор
• гвардії підполковник

Нагороди та відзнаки

• два ордени Червоного Прапора (22.01.1943, 7.07.1944)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (22.05.1945)
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За перемогу над Японією» (1945)
• медалі