Гриценко Сергій В'ячеславович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гриценко.

Сергі́й В'ячесла́вович Грице́нко — український військовослужбовець, лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).

Сергій В'ячеславович Гриценко
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	2001[1]  м. Харків
Смерть	8 серпня 2023(2023-08-08) Роботине, Токмацька міська територіальна громада, Пологівський район, Запорізька область, Україна  (Загинув смертю хоробрих у бою)
Національність	українець
Alma Mater	Національна академія Національної гвардії України (2023, достроково)
Псевдо	«Пітон»
Військова служба
Роки служби	2019—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	3 БрОП  5 ОБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Батько Сергія був правоохоронцем, тому він став військовослужбовцем 5-ї окремої Слобожанської бригади НГУ, а згодом вступив на навчання до командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України, закінчивши її достроково, у березні 2023 року.

Обійняв посаду командира мінометного взводу 3-ї бригади оперативного призначення НГУ.

8 липня 2023 року поблизу села Роботиного знищив ворожий танк Т-72Б, кілька броньованих автомобілів «Тигр» та бронетранспортер БТР-80. 14 липня у тому ж районі мінометники під командуванням лейтенанта Гриценка прикрили вогнем повернення з ворожого тилу розвідувальної групи, знищили дві бронемашини та більше десятка окупантів.

22 липня на чолі штурмової групи захопив позиції росіян та знищів обслуги ворожих кулемета та автоматичного станкового гранатомета.

3 серпня на Мелітопольському напрямку особисто підбив із РПГ ворожу бронемашину та знищів близько 15 окупантів. 6 серпня — замінивши пораненого навідника ПТРК «Стугна», знищів ворожу БМП із екіпажем.

Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу захопленого ним опорного пункту.

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2]