Гришко Володимир Данилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гришко.

Володимир Данилович Гришко (нар. 28 липня 1960 р. у Києві) — Народний артист України (1996), лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (жовтень 2005), повний кавалер ордену За заслуги, соліст Metropolitan Opera (Нью-Йорк), соліст Маріїнського театру з 1996 по 2006 рік (Санкт-Петербург).

Володимир Гришко
Основна інформація
Повне ім'я	Гришко Володимир Данилович
Дата народження	28 липня 1960(1960-07-28) (65 років)
Місце народження	Київ
Роки активності	з 1988
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професії	оперний співак
Праця в операх	Metropolitan Opera (Нью-Йорк)
Співацький голос	драматичний тенор
Інструменти	вокал[d]
Мова	українська, англійська, італійська, китайська
Жанр	опера
Співпраця	Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Деміс Русос
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії	«Celebrity Awards 2020»[1][2]
maestrogrishko.com/ukr/
Файли у Вікісховищі

Музична кар'єра

З семи років співав у хорі «Щедрик». Закінчив Київське музичне училище ім. Р. М. Гліера в 1982 спеціальність класична гітара, в цьому ж році поступає до Київської консерваторії. З 1988 році, бувши студентом консерваторії починає працювати в Національному театрі опери та балету як соліст-стажер. В 1989 закінчує Київську консерваторію як вокаліст (клас В.Тимохіна) та поступає до аспірантури при консерваторії. В 1990, будучи аспірантом НМАУ, отримав звання Заслуженого артиста України.

В ці роки активно виступає на міжнародних конкурсах та здобуває нагороди:

• 1988 — Республіканський конкурс вокалістів ім. М.Лисенка (м. Київ, I премія);
• 1989 — Міжнародний конкурс оперних співаків (м. Марсель, III премія),
• Всесоюзний конкурс вокалістів ім. М.Глінки (м. Рига, II премія),
• Міжнародний конкурс вокалістів ім. Ф.Віньяса (м. Барселона, спец. приз Пласідо Домінґо та звання «Найкращий тенор», ґран-прі);
• 1990 — Міжнародний конкурс вокалістів (м. Тулуза, ґран-прі).
• З 1990 В.Гришко — соліст Національної опери. В 1991 закінчує аспірантуру (клас професора З.Христич).
• З 1996 — соліст Метрополітен-опера (Нью-Йорк) та Маріїнського театру (1999-2008 р., Санкт-Петербурґ).
• У 1996 отримав почесне звання «Народний Артист України».
• В 2001 став Лауреатом Національної премії України ім. Т.Шевченка.

Оперні партії

• Рудольф, Пінкертон (відповідно — «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні),
• Ленський («Євгеній Онеґін» П.Чайковського),
• Ісмаїл, Альфред, Герцоґ, Махдуф («Набукко», «Травіата», «Ріґолетто», «Макбет» Дж. Верді),
• Паоло («Франческа да Ріміні» С.Рахманінова),
• Фауст («Фауст» Ш.Гуно),
• Ликов («Царева наречена» М.Римського-Корсакова),
• Грицько («Сорочинський ярмарок» М.Мусорґського),
• Едґар («Лючія ді Ламмермур» Г.Доніцетті),
• Хозе («Кармен» Ж.Бізе),
• Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського),
• Петро («Наталка Полтавка» М.Лисенка),
• Марко («Наймичка» М.Вериківського),
• Володимир Ігорович («Князь Ігор» О.Бородіна) та ін.

Компакт-диски

• «Українські народні пісні», «Італійські і іспанські пісні» (з ансамблем народних інструментів «Рідні наспіви»; художній керівник Мамалига),
• «Українські народні пісні» (з Національним оркестром народних інструментів України, художній керівник Гуцал),
• «Арії з італійських опер» та «Арії з російських опер для тенора» (з Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України, художній керівник В.Сіренко).
• Russian opera arias (Naxos, Hon Kong)
• The Snow Maiden (Chandos, Canada)
• True Symphonic Rockestra (TSR, Germany)
• Мольба (Moon records)
• Необъяснимая (Moon records)

Викладацька діяльність

З 2006 викладає в НМАУ (2019 отримав вчене звання професора). Серед випускників В. Гришка - Андрій Кимач. У 2018 заснував приватний навчальний заклад «Академія мистецтв Володимира Гришка»^[3]

Цікаві факти

Колекціонує раритетні авто ^[4]. Володіє Ferrari F430, яку йому подарував один україно-російський олігарх та Lamborgini Gallardo, котра належала дочці мера Києва Черновецького, а потім депутату Миколі Лісіну, котрий її розбив вщент, але згодом автомобіль було відновлено ^[5]

Посилання

• Гришко Володимир Данилович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 533.
• http://www.maestrogrishko.com/ukr/ [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• В. Гришко на сайті «Відкрита Україна»
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»