Гродненський повіт (Російська імперія)

Гродненський повіт (рос. Гродненский уезд, біл. Гродзенскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Гродно. Повіт був створений 1795 року у складі Слонімського намісництва у ході Третього поділу Річі Посполитої, 1797 року віднесено до Литовської губернії, а з 28 серпня 1802 року — до Гродненської губернії (містився у її північній частині). У 1921 році під владою Другої Річи Посполитої гродненськой повіт було перенесено до Білостоцького воєводства з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

Гродненський повіт
Герб повіту
Губернія	Слонімське намісництво Литовська губернія Гродненська губернія
Центр	Гродно
Створений	1795 рік
Площа	4,3 тис. км²
Населення	204,9 тис. (1897) осіб
Найбільші міста	Гродно

Центр — місто Гродно. Мав у підпорядкуванні 21 волость. Займав близько 4,3 тисяч км².

Волості

На 1913 рік до повіту входило 21 волость:

• Берштовська волость
• Богородицька волость
• Великоберестовицька волость
• Верцеліська волость
• Волянська волость
• Гозька волость
• Голинська волость
• Горницька волость
• Гудзевська волость
• Дубнівська волость
• Жидомлянська волость
• Індурська волость
• Коменська волость
• Кринська волость
• Лашанська волость
• Лунненська волость
• Малоберестовицька волость
• Мостовська волость
• Озерська волость
• Скидельська волость
• Соболянська волость

за даними перепису населення 1897 року в повіті жило 204,9 тис. осіб. Білоруси — 65,7 %; Євреї — 19,9 %; Росіяни — 6,2 %; поляки — 5,7 %; литовці — 1,4 %. У повітовому центрі Гродно проживало 46 919 осіб.

Джерела

• (рос.) Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.