Громадянська війна на Шрі-Ланці

Громадянська війна на Шрі-Ланці — збройний конфлікт між центральним урядом Шрі-Ланки і воєнізованим рухом «Тигри визволення Таміл-Іламу». Бойові дії з перервами тривали з 1983 по 2009 рік і забрали щонайменше 80 тис. життів.

Громадянська війна на Шрі-Ланці
Частина Шрі-Ланки, яку зажадали ТВТІ, саме тут здебільшого відбувались бойові дії Частина Шрі-Ланки, яку зажадали ТВТІ, саме тут здебільшого відбувались бойові дії
7° пн. ш. 81° сх. д.
Дата: 23 липня 1983 — 18 травня 2009 Місце: Таміл-Ілам Результат: Перемога урядових сил
Сторони
Шрі-Ланка Індія (з 1987 по 1990)	Таміл-Ілам
Командувачі
Джуніус Джаявардене Ранасінгхе Премадаса † Рамасвамі Венкатараман Дінгірі Віджутенге Чандріка Кумаратунга Махінда Раджапаксе Саратх Фонсека	Велупіллаї Прабхакаран †
Військові сили
157 000 (ЗС країни, 2002)	14 тисяч
Втрати
28708 вбито, 40107 поранено[1] 1 287 вбито, 6 000 поранено (індійські миротворці)[2][3]	27000+ вбито[4][5][6] 11644 полонено[7]

Передумови

Докладніше: Передумови Громадянської війни на Шрі-Ланці

Після отримання незалежності від Великої Британії в 1948 році в політичному житті Шрі-Ланки домінували сингали. У той же час відбувалася дискримінація тамільської меншини. Зростання напруженості між двома етнічними групами призвело в 1977 до кровопролитних безладів. З 1976 року існувало угруповання «Тигри визволення Таміл-Ілама» (ТВТІ), яке виступало за створення незалежної держави Таміла.

Спалення бібліотеки в Джафні і погроми за прямої участі сингалів-поліцейських викликали глибоке обурення серед тамілів.

У липні 1983 року бойовики ТВТІ атакували урядовий патруль в місті Джафна, що викликало відповідну реакцію сингалів, які організували тамільські погроми. Ці події відомі як Чорний липень. Уряд ввів воєнний стан^[8]. З цього моменту на острові почалася громадянська війна.

Етапи

Виділяються наступні етапи війни:

• Чорний липень
• Перша Іламська війна (1983–1987): ранній етап бойових дій.
• Індійська інтервенція (1987–1990): втручання в конфлікт Індії. Влітку 1987 на острів прибули індійські війська, які повинні були виконувати миротворчі функції, проте незабаром виявилися втягнуті в бойові дії проти ТВТІ. Зазнавши втрат, в березні 1990 року індійський контингент залишив Шрі-Ланку^[9].
• Друга Іламська війна (1990–1994): відновлення громадянської війни. Цей етап характеризується сплеском терористичних акцій, що проводяться ТВТІ, і серією вбивств високопоставлених урядових чиновників, у тому числі президента країни Ранасінгхе Премадаси.
• Третя Іламська війна (1995–2002): після короткого перемир'я війна триває. Урядові війська проводять широкомасштабні військові операції, досягаючи лише часткового успіху.
• Перемир'я (2002–2006). На початку 2002 року за посередництва Норвегії (спеціального представника Еріка Солхейм) укладено перемир'я між ворогуючими сторонами. Велися переговори про врегулювання конфлікту.
• Четверта Іламська війна (2006–2009?). У квітні 2006 року після організованих ТВТІ терористичних акцій бойові дії поновилися.

Поразка «тигрів»

У січні 2008 року уряд Шрі-Ланки формально оголосив про відмову від дотримання угоди про перемир'я.

2 січня 2009 року урядовим військам після місяця запеклих боїв вдалося взяти «столицю тигрів» місто Кіліноччі^[10] армія Шрі-Ланки 14 січня взяла під свій контроль весь півострів Джафна^[11]

25 січня 2009 після запеклої битви війська Шрі-Ланки взяли останній опорний пункт ТВТІ — місто Муллаїттіву.

На початку квітня 2009 року «тигри» зазнали відчутних втрат від солдатів уряду в Пітуккудіюрупу^[12]

16 травня 2009 року президент Шрі-Ланки Махінда Раджапаксе заявив про перемогу над ТВТІ. Офіційний представник «тамільських тигрів» визнав поразку і оголосив про припинення вогню^[13].

18 травня 2009 року лідер тамільської сепаратистської організації «Тигри визволення Таміл Іламу» Велупіллаї Прабхакаран був убитий при спробі вирватися з оточення. Загін Прабхакарана, який налічував близько 200 бійців, був оточений в джунглях на північному сході країни. Тіло Прабхакарана було виявлено в санітарній машині, обстріляній передовим загоном армії.

Раніше був убитий старший син Прабхакарана. Крім цього спецназ убив лідера політичного крила «Тамільських тигрів» Баласінгама Надесана і ще двох членів керівництва організації.^[14]

Жертви

Всього в ході останньої наступальної операції проти тамілів загинуло 6500 мирних жителів і близько 200 тисяч стали біженцями^[15]. Урядові війська Шрі-Ланки втратили понад 6200 чоловік убитими, ще близько 30 тисяч військовослужбовців отримали поранення.^[16]

Див. також

• Таміл-Ілам
• Список воєн XX століття
• Штурм Кіліноччі