Громаков Григорій Петрович

Григорій Петрович Громаков (нар. 31 жовтня 1917(19171031), хутір Чайкине, тепер Чертковського району Ростовської області, Російська Федерація — 1 березня 2017, місто Макіївка, тепер Донецької області) — український радянський діяч, новатор виробництва, почесний металург СРСР, старший вальцювальник прокатного цеху Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської (Донецької) області. Депутат Верховної Ради УРСР 5—7-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958).

Громаков Григорій Петрович
Народився	31 жовтня 1917(1917-10-31) хутір Чайкине, тепер Чертковського району Ростовської області, Російська Федерація
Помер	1 березня 2017(2017-03-01) (99 років) місто Макіївка, тепер Донецької області
Країна	СРСР  Україна
Національність	росіянин
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За трудову відзнаку»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Громаков.

Біографія

Народився в селянській родині. У ранньому дитинстві залишився сиротою. Після закінчення семи класів неповної середньої школи та школи фабрично-заводського навчання працював у зернорадгоспі Ростовської області слюсарем.

З 1939 року — у Червоній армії, служив у піхотних військах на Далекому Сході. Учасник німецько-радянської війни з грудня 1941. Воював на Північно-Західному фронті, був командиром відділення 288-го гвардійського стрілецького полку 7-ї гвардійської стрілецької дивізії. Під час боїв біля Старої Руси (4 лютого 1942 року) був важко поранений. Після одужання служив в санітарному поїзді, пізніше старшиною в одній із рот 25-ї навчальної стрілецької дивізії. Демобілізувався у листопаді 1945. Після демобілізації переїхав до Макіївки (Сталінська область).

Член ВКП(б) з 1945 року.

З 1945 року — слюсар-інструментальник, маніпуляторник блюмінга, а з 1951 року — старший вальцювальник—оператор блюмінга (прокатного цеху) Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської (Донецької) області.

19 липня 1958 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за досягнення в розвитку чорної металургії, Григорію Громакову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Прославився високою майстерністю вальцювання, навчив велику кількість фахівців. До Громакова приїжджали учні з Китайської Народної Республіки та Франції. У 1959 році удостоєний звання ударника комуністичної праці.

Протягом 10 років був засідателем Верховного суду Української РСР.

З 1973 року — на пенсії у місті Макіївці. Після виходу на пенсію був головою ради ветеранів Макіївського металургійного заводу.

Нагороди та почесні звання

• Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958)
• орден Леніна (19.07.1958)
• орден Трудового Червоного Прапора (30.03.1971)
• орден Вітчизняної війни II ступеня (6.04.1985)
• медаль «За бойові заслуги» (6.11.1947)
• медаль «За трудову відзнаку» (26.12.1952)
• медалі
• почесний металург СРСР
• заслужений металург Української РСР
• почесний громадянин Макіївки (14.06.1995)

Джерела

• Громаков Григорий Петрович [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• газета «Радянська Донеччина» (Сталіно) — лютий 1959 року.