Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Громико Віктор Олександрович

білоруський художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Віктор Олександрович Громико (біл. Віктар Аляксандравіч Грамыка; 1 січня 1923(19230101), село Сенькове, Могильовський район, БССР 10 липня 2019[1]) білоруський художник. Почесний член Національної академії наук Білорусі (2000), професор (1981). Заслужений діяч мистецтв Білорусі (1970). Народний художник Білорусі (1991). Учасник Другої світової війни.

Коротка інформація Віктор Олександрович Громико, Віктар Аляксандравіч Грамыка ...
Remove ads

Біографія

Закінчив Білоруський театрально-мистецький інститут (1958). В 1959—1997 викладав в Білоруській академії мистецтв. У 1962—1972 рр. та 1977—1982 рр. — голова правління Союзу художників БРСР.

Працював в станковому живописі в жанрах картини, пейзажа, портрета. Серед основних тем творчості — тема Другої світової війни. Основні праці: полотна «Солдати» (1967), «1941 рік. Над Прип'яттю» (1970), «Жінкам Великої Вітчизняної присвячується» (1972), «Пісня про мій загін» (1978), «Яблука урожаю 1941 року» (1987); портрети Янки Бриля (1968), комісара А. Ф. Юр'єва (1982), В. Бикова (1984); пейзажі «Білоруські лани» (1970), «Липень пахне травою» (1990), «Над старими окопами — тиша» (1995) та інші. Його твори знаходяться в Національному мистецькому музеї Білорусі, Музеї сучасного образотворчого мистецтва в Мінську, Могильовському обласному мистецькому музеї імені Масленікова, Третьяковській галереї в Москві.

Нагороджений медаллю Франциска Скорини (1996).

Remove ads

Посилання

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads