Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вальтер Гропіус

німецький архітектор, засновник Баугаузу (1883–1969) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вальтер Гропіус
Remove ads

Ва́льтер Гро́піус [4][5][6][7][8] (нім. Walter Adolph Georg Gropius; 18 травня 1883, Берлін 5 липня 1969, Бостон) — німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз».

Коротка інформація Вальтер Гропіус, Народження ...
Remove ads

Ранній період

Узагальнити
Перспектива

Народився в Берліні в сім'ї архітекторів. Брат його діда — відомий архітектор Мартін Гропіус. Його батько — Вальтер Гропіус — був таємним радником з питань будівництва в Німецькій імперії.

У 1903 році вступає вчитися на архітектора в Мюнхені, а пізніше продовжує навчання в Берліні.

1907 року Гропіус розпочав працювати в майстерні Петера Беренса, де разом з ним працювали такі відомі архітектори, як Людвіг Міс ван дер Рое і Ле Корбюзьє.

У 1910 році, після трьох років роботи з Беренсом, Гропіус починає самостійну роботу як дизайнер і архітектор. Як дизайнер він проєктує внутрішнє обладнання, шпалери, серійні меблі, автокузовови й тепловози. Його першою значною архітектурної роботою став будинок взуттєвої фабрики «Фагус» «Fagus-Werke» в місті Альфельд-на-Лайне. Цю фабрику він проєктував разом з Адольфом Майєром. Фабричну будівлю вважають відправною точкою в його подальшій діяльності з розвитку архітектури зі скла і сталі, пізніше названої «архітектурою модернізму», а в 1920-ті роки об'єднується під загальними поняттями «Нове будівництво» (нім. Neues Bauen) та «Нова речевість» (нім. Neue Sachlichkeit).

Для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств (нім. Deutsches Werkbund), що проходила в 1914 році в Кельні, Гропіус з Майєром разом будують «Зразкову фабрику» (нім. Musterfabrik), яка пізніше також мала значний вплив на сучасну архітектуру. Особливістю цієї будівлі є круглі засклені вежі сходів, які в 1920-их роках і пізніше стали популярним художнім елементом у Еріха Мендельзона в його універсальних магазинах.

Довгі роки Гропіуса пов'язували дружні відносини з Феліксом Ауербахом, професором фізики в Єнському університеті, де він спроєктував і побудував для подружжя Ауербах житловий будинок.

Перша Світова війна перервала кар'єру Гропіуса. Призваний негайно як резервіст Гропіус воював на Західному фронті у званні старшини, був поранений і ледь не загинув[9].

Remove ads

Баугауз

Докладніше: Баугауз

Після Першої світової війни Гропіус стає засновником «Баугаузу». Школа Баугауз була створена у Веймарі у 1919 році внаслідок об'єднання Саксонсько-Веймарської Вищої школи образотворчих мистецтв і заснованої Анрі Ван де Вельде Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Будучи ініціатором створення нового навчального закладу, А. Ван де Вельде пропонує на посаду керівника кандидатуру молодого берлінського архітектора Вальтера Гропіуса. Гропіус обіймає посаду директора спочатку у Веймарі (до 1926 р.) і після цього в Дессау. 1928 року він передає пост швейцарському містобудівнику Майєру, який був відправлений у відставку з політичних причин у 1930 році. Людвіг Міс ван дер Рое керував Баугаузом аж до його закриття у 1932 році.

З 1926 році Гропіус інтенсивно займається масовим житловим будівництвом, рішенням містобудівних і соціальних проблем, виступає за раціоналізацію будівництва. Він виконує численні проєкти житлових будинків: селище Дессау-Тертен (1926–1931), район Даммершток у Карлсруе (1928–1929), житловий квартал у берлінському районі Сіменсштадт (1929–1930) та проєкт «Берегова забудова озера Ванзеє» в Берліні (1930–1931).

Remove ads

Американський період

У 1934 році після нападів націонал-соціалістів на Баугауз, які називали його «церквою марксизму», Гропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає до Кембриджа в США, де працює професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету.

У 1946 році Гропіус заснував групу «The Architects Collaborative, Inc.» (TAC). Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі (англ. Graduate Center der Harvard University in Cambridge) (1949–1950). Серед гарвардських учнів Гропіуса — плідний Йєо Мінь Пій.

В останні роки життя Гропіус повертається в Берлін, де проєктує дев'ятиповерховий житловий квартал у районі Ганзи у 1957 році в рамках будівельної виставки «Інтербау» (нім. Interbau). Увігнутий південний фасад і відкритий перший поверх вважається типовим прикладом так званого пізнього модерну. У цьому будинку відбуваються найпрестижніші виставки Берліну[10]. У 1963 році Гропіус удостоюється звання почесного доктора Вільного університету Берліну.

Гропіус помер 5 липня 1969 року в Бостоні, США.

Роботи

Більше інформації Робота, Зображення ...
Remove ads

Примітки

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads