Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Хуалянь
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Хуалянь (кит.: 花蓮市) — місто повітового підпорядкування Республіки Китай, адміністративний центр повіту Хуалянь. Розташоване на східному узбережжі Тайваню на березі Тихого океану.
Складається з 45 сіл (里), які поділені на шість сільських спілок (聯合里)[5].
Remove ads
Походження назви
Узагальнити
Перспектива
Існує декілька версій щодо походження назви Хуалянь. Під час правління династії Цін (1636—1912) Тайвань перебував під політикою ізоляції, що стримувала ханьських поселенців від активного освоєння земель у Хуаляні. Однак наприкінці XVIII століття, коли можливості для розвитку на заході Тайваню вичерпувалися, група ханьців із регіону Кема-лань вирішила переселитися до району Сікоу в Хуаляні. Коли перші поселенці прибули на місце, їх вразила природна краса регіону: потужний потік річки Хуалянь, який впадає в океан і стикається з теплою течією Куросіо. Це створювало величезні бурхливі хвилі, що вражали своїм масштабом і силою. Захоплюючись цим явищем, ханьці назвали цю місцевість "Хвейлань" (洄瀾, Huílán), що перекладається як "бурхливі хвилі". Згодом ця назва трансформувалася у "Хуалянь" (花蓮), яке збереглося до наших днів.[6]
Друга версія стверджує, що, відповідно до історичних записах повіту Хуалянь, до початку XX століття місто було відоме під назвою «Кірай» (кит: 奇萊; певедзі: Kî-lâi. Назва походить від тайванських аборигенів сакізая та їхнього поселення.[7] Однак після переходу Тайваню під японське управління у 1895 році місцева влада вирішила змінити цю назву. Причиною стало те, що слово «Кірай» співзвучне з японським терміном, який перекладається як «нелюбов» (嫌い, kirai). У результаті місто отримало нову назву – Карен (花蓮; かれん). Після Другої світової війни, коли контроль над Тайванем перейшов до уряду Гоміндану, японське написання назви збереглося. Через латинізацію китайських ієрогліфів новою офіційною назвою стала «Хуалянь». Ця назва залишилася незмінною і в 1990-х роках, коли Тайвань перейшов до демократичної системи.[8]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Історія поселень у Хуаляні бере свій початок ще з 1622 року, коли іспанці заснували тут копальні для видобутку золота. Постійне заселення цієї території почалося пізніше, у 1851 році, коли група з 2200 ханьських фермерів під проводом Хуан А-фонга (黃阿鳳) прибула з Тайбея до місцевості Фенчуань (сучасна територія біля станції Хуалянь). У 1875 році нова хвиля переселенців, очолювана Лін Канг-аном (林蒼安) із провінції Їлань, оселилася в цьому регіоні. Попри це, поселення залишалися невеликими аж до китайсько-японської війни 1894-1895, по завершенню якої Тайвань перейшов під контроль Японії. Близько 1912 року нова японська влада почала розширювати місто, об’єднавши його з сусідніми селами Гуохуа (國華) та Гуоань (國安), відомими як Старий Новий Порт (舊新港街). У 1923 році територія міста збільшилася ще більше, включивши порт Аоланг (нинішній Новий порт) разом із селами Гуовей та Гуодзі. У 1946 році після приходу до влади Гоміндану Хуалянь отримав статус міста, підпорядкованого округу, що зберігся навіть після переходу Тайваню до демократичної форми правління у 1990-х роках.[8]
3 квітня 2024 року на Тайвані стався найпотужніший за останні 25 років землетрус. За даними Геологічної служби США, епіцентр розташувався приблизно за 18 кілометров на південь від міста Хуалянь.[9]
Remove ads
Демографія
У місті Хуалянь проживають представники різних корінних народів, зокрема аміс, тароко, сідік, сакізая, кавалан та інші.[10][11]
Галерея
Храм мучеників
Туристичний потяг Formosa Express
Житловий квартал
Yuan Yeh Resort
Придорожній цвинтар
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads