Гумецька Ася Сергіївна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гумецька.

А́ся Гуме́цька (англ. Assya Humesky, при народженні — Еста Сергіївна Пилипенко, 23 травня 1925, Харків — 31 березня 2023, Челсі, Мічиган)^[1] — українсько-американська славістка. Професор Мічиганського університету.

Ася Гумецька
Ім'я при народженні	Еста Сергіївна Пилипенко
Народилася	23 травня 1925(1925-05-23) Харків, Українська РСР, СРСР
Померла	31 березня 2023(2023-03-31) (97 років) Челсі, Мічиган, США
Місце проживання	Анн-Арбор
Країна	США
Національність	українка
Діяльність	славістка, викладачка університету
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	славістика
Заклад	Мічиганський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії (1955)
Членство	Cвітовий конґрес українців Українсько-Американська Асоціація Університетських Професорів Українська вільна академія наук Наукове товариство імені Шевченка
Батько	Пилипенко Сергій Володимирович
Мати	Кардиналовська Тетяна Михайлівна
Брати, сестри	Пилипенко-Кардиналовська Міртала Сергіївна

Дочка українського письменника доби Розстріляного відродження Сергія Пилипенка.

Біографія

Донька письменника Сергія Пилипенка і перекладачки Тетяни Кардиналовської. Старша сестра скульпторки та поетеси Міртали.

Народилася 1925 року в Харкові. Спочатку батьки назвали дівчинку Естою (за ініціалами своїх імен: еС — Сергій, Та — Тетяна). Згодом перейменували на Асю — на честь вірменки Асі Вартанівни Саркісової, яка була акушеркою й допомогла Асі з'явитися на світ ^[2].

Після арешту її батька у 1933 з матір'ю і сестрою переселена до м. Калінін (нині Твер, РФ), у 1938 вони нелегально переїхали до Вінниці. У роки Другої світової війни (1943) вивезена на примусові роботи до Австрії на два роки. Перебувала у біженських таборах. Після війни жила в Італії, Великій Британії, від 1948 — у США. Здобула ступінь доктора славістики в Коледжі Радкліф при Гарвардському університеті (1955) . Учениця славіста Дмитра Чижевського.

У Мічиганському університеті з 1953 по 1998 викладала стилістику російської мови, читала курс поетики та історії російської драматургії. На початку 1960-х років започаткувала університеті курси української мови та української літератури. Від 1968 — професор кафедри славістики, очолювала школу українознавства (1964–71).

• Заступник голови Світової наукової ради при Світовому конгресі українців.
• Колишній президент Українсько-американської асоціації університетських професорів.
• Перший заступник президента Української вільної академії наук у США.
• Директор філологічної секції НТШ і мовознавчої секції УВАН.

Чоловік Євген Северинович Гумецький родом із Західної України, за фахом інженер, колишній спортсмен (тхеквондо), викладач тхеквондо в Східному Мічиганському університеті. Сини Роман (Рік) та Ігор.

Уклала підручники:

• «Modern Russian» («Сучасна російська мова», у 2-х частинах, Нью-Йорк, 1964–65; Вашинґтон, 1977, співавт.);
• «Modern Ukrainian» («Сучасна українська мова», Едмонтон; Торонто, 1980; перевидано 7 разів), до підручника підготувала додаток — матеріали з історії культури України;
• «Ukrainian Individualized Instruction» («Навчання української мови», Колумбус, 1984–87, співавт.; розраховано на 3 рівні знань);
• «Reading Ukrainian» («Українська читанка», у 2-х ч., Колумбус, 1994, співавт.).

Публікації

• «Для мене він залишиться завжди усміхненим…» [Дмитро Чижевський] // Народне слово. — 2001. — 22 лютого. — C. 3.