Гуральський Олександр Петрович

Олександр Петрович Гуральський (нар. 12 вересня 1971) — радянський та український футболіст, півзахисник.

Олександр Гуральський
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Петрович Гуральський
Народження	12 вересня 1971(1971-09-12) (54 роки)
Зріст	173 см
Вага	70 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987 «Поділля» (Хм) 1 (0) 1989 «Поділля» (Хм) 19 (2) 1990—1991 «Динамо» (М) 0 (0) 1990—1991 →  «Динамо-2» (М) 47 (2) 1992 «Темп» (Ш) 15 (0) 1992—1994 «Металург» (З) 55 (7) 1994—1995 «Торпедо» (З) 26 (1) 1995—1997 «Миколаїв» 62 (8) 1998 «Іртиш» (Ом) 5 (0) 1998 «Металург» (Д) 1 (0) 1999—2000 «Достик» 40 (4)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1987	СРСР (U-16)	15 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуральський.

Клубна кар'єра

Вихованець київського спортінтернату. У дорослому футболі дебютував у 16 років, граючи в другій лізі чемпіонату СРСР за «Поділля». У період з 1990 по 1991 роки виступав у другій команді московського «Динамо».

Після розвалу СРСР повернувся в Україну. Продовжив кар'єру в «Темпі». Перший матч у вищій лізі 6 березня 1992 року «Евіс» - «Темп», 1:0.

Після шепетівської команди, грав у вищій лізі за «Металург» (Запоріжжя), «Торпедо» (Запоріжжя) та СК «Миколаїв».

У 1998 році грав у Росії за «Іртиш» (Омськ), з 1999 по 2000 рік — у Казахстані за «Синтез», двічі змінював за цей час назву. У 2005 році перебував у складі клубу «Болат-МСК»^[1][2].

У 2008 році в складі миколаївського «Бастіону» став володарем Суперкубка України серед ветеранів (після 35 років)^[3].

Кар'єра в збірній

У 1987 році грав за юнацьку збірну СРСР (U-16).

У 1988 році в Москві, в складі збірної Української РСР (юн. 1971-1973 р. н.) ставав переможцем турніру «Кубок Надії»^[4].