Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Гуревич Лев Емануїлович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Гуревич Лев Емануїлович
Remove ads

Лев Емануїлович Гуревич (рос. Гуревич Лев Эммануилович, 14 червня 1904 – 28 червня 1990) — фізик-теоретик і астроном, основоположник радянської школи фізичної кінетики. Автор першої в світовій літературі книжки, в котрій фізична кінематика була представлена як окремий розділ теоретичної фізики. Професор (1946)[1].

Коротка інформація Лев Емануїлович Гуревич, рос. Гуревич Лев Эммануилович ...
Remove ads

Біографія

Лев Гуревич народився 14 червня 1904 року в Парижі в сім'ї професійного революціонера і журналіста Е.Л. Гуревича. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут з дипломом інженера-електрика.

Ще з 1926 року, будучи студентом — характерний для того часу парадокс — Лев розпочав викладацьку діяльність Гірному інституті[2].

В 60-их року Гуревич створив у Фізтеху (Московський фізико-технічний інститут) досить активну космологічну школу, яскравим досягненням якої стала теорія первинного вакуумного стану Всесвіту[3].

Remove ads

Внесок в науку

Узагальнити
Перспектива

В області фізики твердого тіла найвідоміший цикл його робіт присвячений ефекту захоплення електронів фононами (1940). Він вперше вказав, що цілий ряд кінетичних ефектів в металах і напівпровідниках за великим рахунком визначаються «фононним вітром», тобто тим фактом, що фононна система перебуває в незбалансованому стані. Згодом показав, що фононна незбалансованість другого типу («розігрів фононів») відіграє важливу роль в проблемі «гарячих» електронів у напівпровідниках.

Великий цикл праць Гуревича присвячений всебічному дослідженню хвиль і нестійкостей у твердих тілах. Відкрив нові типи хвиль в напівпровідниках і металах, котрі можуть існувати і утворюватися в нерівноважних умовах. Одне з найяскравіших явищ – термомагнітні хвилі, що виникають в провідниках при наявності градієнта температури.

В серії робіт 1945-1950 років, виконаних частково спільно з О. Г. Лебединським, висунув ряд нових фізичних ідей, завдячуючи яким вдалося розвинути і конкретизувати теорію ранніх стадій формування Сонячної системи в ході процесу гравітаційної конденсації[3].

Довів можливість повторних термоядерних вибухів у тонких зоряних оболонках (1947–1954). Розробив теорію первинного космологічного вакууму (1975).

Книжки

  • Фізична кінетика - (1940)[1];
  • Загальна теорія відносності після Ейнштейна - Знання:Москва, 1972 - 64с. (Разом з Ерастом Борисовичем Глінером)
Remove ads

Див. також

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads