Гуронське зледеніння

Причини

Причиною цього зледеніння стало виникнення фотосинтезу в ціанобактерій, що виділяли кисень в атмосферу й у підсумку призвело до кисневої катастрофи.

Спочатку вивільнений ціанобактеріями кисень зв'язувався з залізом, і атмосфера не змінювалася. З часом більшість вільного заліза окислилася, і кисень став потрапляти у повітря. Коли в атмосферу потрапило багато кисню, зменшилася кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився в вуглекислий газ і воду. Таким чином змінився склад атмосфери, зменшилася кількість метаногенів, що ще зменшило надходження метану. Парниковий ефект від концентрації в атмосфері метану зник, і температура Землі почала знижуватися.^[1]

Гуронське зледеніння також пов'язують із парадоксом слабкого молодого Сонця.

Remove ads

Наслідки

Збільшення кількості кисню в атмосфері внаслідок життєдіяльності призвело до першого масового вимирання анаеробних організмів, для яких кисень був токсичний. Наступне зледеніння викликало вимирання самих ціанобактерій.^[2]

Закінчення

Зледеніння закінчилося з відновленням в атмосфері кількості двоокису вуглецю, що знову викликав парниковий ефект. Імовірно, вуглекислий газ потрапив у повітря через вулканічну діяльність Землі.

Датування

У наукових працях різних палеогляціологів хронологічні рамки зледеніння вказані по-різному. Згідно з однією версією,^{[джерело?]} воно почалось у сидерії 2,4 мільярда років тому, а закінчилось наприкінці ріацію 2,1 мільярда років тому.

Геологічні свідчення

Геологічні свідчення найкраще представлені в оголеннях гірських порід на півночі від озера Гурон, за яким і було назване зледеніння. У шарах, що утворилися перед зледенінням, знайдені уламки ураніту і піриту, що свідчить про малий вміст кисню в атмосфері до зледеніння. Після льодовикових відкладів іде шар пісковику, що містить гематит — мінерал, утворення якого свідчить про високий вміст кисню в атмосфері.