Падмасамбгава

Падмасамбгава (санскр. पद्मसंभव — «народжений із лотосу»; кит.: 蓮華生上師, Lian Hua Sheng Shang Shi; тиб. Pema Jungne, pad ma 'Byung gnas) — pad ma 'Byung gnas) — Будда поза межею часу, котрий зі співчуття до істот проявився в Бгараті (Індії) і згодом дарував вчення Тантри в Тибеті, Бутані, Непалі та його традиція вчень терма є традицією спеціально створеною для людей нашого часу. Знаходиться поза межею шкіл, конфесій, релігійних традицій, національностей і т. д.

Падмасамбгава
тиб. པད་མ་འབྱུང་གནས་
Народився	717[1]  Уддіяна
Помер	762[1]
Діяльність	Бгікшу
Вчителі	Longku Dorjé Sempad[2], Trawa Ha Tid[2], Шрі Сімха[2], Śākyaprabhad[2], Salwé Gyend[2], Chomdendé Tamdrind[2], Traktung Nakpod[2] і Dewa Sal Dzéd[2]
Відомі учні	Nyak Lotsawa Yeshe Shyönnud[2], Khar Chen Pal Gyi Wangchukd[2], yudra nyingpod[2], balpobha sudharad[2], A Tsar Yeshe Yangd[2], Denma Tsemangd[2], Namkha Nyingpod[2], Тисрондецан[2], Namkhai Nyingpod[2], Sokpo Pelgyi Yeshed[2], Lang Pelgyi Sengged[2], Langdro Konchok Jungned[2], Vairocanad[2], Khyé'u Chung Lotsawad[2], Gyelwai Lodrod[2], Lasum Gyelwa Jangchubd[2], Lhalung Pelgyi Dorjed[2], Pal Gyi Sengéd[2], Gyelwa Chokyangd[2], Kawa Peltsekd[2], Nubchen Sanggye Yeshed[2], Ma Rinchen Chokd[2], Dorje Dudjomd[2], སྣ་ནམ་བཙུན་པ་ཡེ་ཤེས་སྡེ།d[2], Єше Цог'ял[2] і Odren Pelgyi Wangchukd[2]
Знання мов	Тибетська[3]
Конфесія	Tantric Buddhismd
Медіафайли у Вікісховищі

Падмасамбгава. Настінний розпис у Wangdue Phodrang dzong (Бутан)

Згідно з традиційним життєписом, Падмасамбгава був проявом, «Самопроявом» (нірманакая) будди Амітабги; він народився з квітки лотосу, за що й отримав своє ім'я. Бувши, як і Будда Шак'ямуні, принцом, Падмасамбгава знову, як і Будда, покинув палац і став відлюдником. Під час медитацій на кладовищах і в недоступних печерах він отримав таємну тантричну посвяту від дакіні й постав величним йоґом.

Прибувши до Тибету, Падмасамбгава проповідував буддизм і демонстрував тибетцям свої магічні здібності. Імовірно, тантричний буддизм Падмасамбгаваи, принаймні зовні, здався тибетцям схожим на звичний для них шаманізм. Як повідомляє життєпис, Падмасамбгава осоромив бонських жерців і чаклунів, перевершивши їхнє магічне мистецтво, і підпорядкував демонів і злих духів Тибету, навернувши їх у буддизм і зробивши дгармапалами — божествами, які захищають Дгарму.

Падмасамбхава покинув Тибет у незвичайний спосіб: здійснив вознесіння на небо у своєму Тілі Світла по веселці верхи на коні.

Мантра Падмасамбгави

Мантра Падмасамбгави (Гуру Рінпоче) в Lanydza (Ranjana), тибетське написання

У буддизмі існує усна традиція, за якої кожен великий Просвітлений вчитель є носієм мантри, що пов'язана з цим вчителем.

Це найвідоміша мантра Падмасамбгави, також її називають Vajra Guru Mantra, транслітерація^{[4] [5] [6]}:

Oṃ Āh Hūṃ Vajra Guru Padma Siddhi Hūṃ (ОМ А ХУМ ВАДЖРА ГУРУ ПАДМА СІДДХІ ХУМ)