Фізулі Мамедов

Фізулі Мамедов (азерб. Füzuli Məmmədov, нар. 8 вересня 1977) — азербайджанський футболіст, що грав на позиції захисника. В Україні відомий за фальшивим іменем Ельшад Гусейнов, під яким був зареєстрований і грав у чемпіонатах України^[1].

Фізулі Мамедов
Особисті дані
Народження	8 вересня 1977(1977-09-08) (48 років)
	СРСР
Зріст	170 см
Вага	76 кг
Громадянство	Азербайджан
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995–1996 «Нефтчі» 8 (0) 1996 «Прикарпаття» 5 (0) 1996 →  «Тисмениця» 1 (0) 1997 «Черкаси» 8 (0) 1999 «Нефтчі»  ? (?) 1999–2000 ОІК ? (?) 2000 «АНС Півані» ? (?) 2001–2002 «Шафа»  ? (?) 2002–2004 «Машін Сазі»  ? (?) 2004–2009 «Хазар-Ланкаран» 67 (0) 2009 «Сімург» 10 (0) 2009–2010 «Олімпік» (Баку) 5 (0) 2010–2011 «Карван» 12 (0) 2011–2012 «Нефтчала» 3 (0) 2012 «Карван» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1998–2003 Азербайджан 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2013—2015 «Раван» (мол.) 2015—2016 «Зіра» 2016—2017 «Інтер» (Баку) 2017—2018 «Сабаїл» 2019 «Нефтчі» (Баку) (асистент) 2020 «Нефтчі» (Баку) 2021— «Карадаг»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував виступами за бакинське «Нефтчі». У 1996 році він отримав пропозицію з Росії. Один азербайджанець родом з Гянджі займався пошуком молодих гравців для «Ростсільмашу». Він запросив Фізулі, його брата Хагані, Владислава Лічкіні і Каміля Байрамова в Росію, але президент азербайджанської федерації Фуад Мусаєв не дозволив гравцям туди перейти. Лічкіні і Байрамов повернулися в Азербайджан, а брати Мамедови залишилися в Ростові і почали грати під іменами інших гравців. Хагані під ім'ям Баті Насарідзе, а Фізулі — як Ельшад Гусейнов. Через деякий час головний тренер «Ростсільмашу» Сергій Андрєєв хотів, щоб Фізулі грав за першу команду, але у вищій лізі це було неможливо під чужим ім'ям^[1].

Натомість у «Ростсільмаші» грав Едгар Стрєльцов, а його батько Борис Стрєльцов тренував «Прикарпаття» з Івано-Франківська. Він і запросив гравця в свою команду, який не міг грати під своїм ім'ям, але зробив фальшивий паспорт з ім'ям Ельшада Гусейнова (нар. 23.09.1979) і відправився в «Прикарпаття» восени 1996 року. Потім там звільнили Стрельцова, але новий тренер Віктор Колотов теж давав захиснику грати^[1].

Загалом до кінця 1996 року футболіст зіграв за клуб у п'яти матчах Вищої ліги та одній грі Кубка України, а також провів одну гру за фарм-клуб «Тисменицю» у Другій лізі. Після цього протягом 1997 року грав у Першій лізі за «Черкаси», зігравши вісім матчів у чемпіонаті і одну в національному кубку.

Згодом він повернувся до Азербайджану, де грав за низку команд, а у 2002–2004 роках також виступав за іранський «Машін Сазі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Карван», де недовго пограв у 2012 році.

Виступи за збірну

1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Азербайджану. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 9 матчів.

Тренерська робота

Невдовзі по завершенні виступів на полі розпочав тренерську кар'єру, ставши 2013 року тренером молодіжної команди «Равана».

2015 року очолив основну команду клубу «Зіра», а згодом по сезону тренував «Інтер» (Баку) та «Сабаїл». 2019 року був призначений асистентом головного тренера у тренерському штабі «Нефтчі» (Баку), а протягом частини наступного року був його головним тренером.

2021 року очолив тренерський штаб «Карадага».