Гусман Юлій Соломонович

Юлій Соломонович Гусман (нар.. 8 серпня 1943, Баку, СРСР) — радянський і російський режисер театру і кіно, телеведучий, актор, громадський і політичний діяч. Засновник і художній керівник першої Національної премії Російської Академії кінематографічних мистецтв — премії «Ніка», постійний член журі КВН, член президії Російського єврейського конгресу.

Гусман Юлій Соломонович
Дата народження	8 серпня 1943(1943-08-08) (82 роки)
Місце народження	Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Вищі курси сценаристів і режисерівd і Азербайджанський медичний університет
Професія	кінорежисер, політик, театральний режисер, телеведучий, учасник КВК, актор, депутат Державної Думи РФ, сценарист
Членство	Державна дума Федеральних зборів РФ I скликанняd
Нагороди
IMDb	ID 0348901
yulygusman.info
Гусман Юлій Соломонович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гусман.

Біографія

Юлій Гусман народився в єврейській родині військового лікаря, головного терапевта Каспійської військової флотилії під час німецько-радянської війни, підполковника, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки Соломона Мойсейовича Гусмана (1904-1980)^[1]. Мати — Лола Юліївна Борсук (1916-1977), за першою професією актриса, потім перекладачка, доктор педагогічних наук, професор інституту іноземних мов Азербайджану. За словами самого Юлія Гусмана, п'ять поколінь його предків жили в Азербайджані^[2]. Брат — Михайло Гусман (нар. 1950), заслужений працівник культури, лауреат Державної премії Росії, перший заступник генерального директора ІТАР-ТАСС.

У 1960 році Юлій Гусман закінчив бакинську школу № 160 і вступив до Азербайджанського медичного інституту імені Нарімана Наріманова. Всерйоз медициною не цікавився, але захопився психологією: гіпнозом, навчанням у сні, ясновидінням, психотерапією, працями Фрейда.

В інституті він активно займався громадською роботою і спортом. Має дев'ять спортивних розрядів з різних видів спорту, був чемпіоном товариства «Буревісник» з фехтування на шаблях, має коричневий пояс з карате. Брав участь у художній самодіяльності, грав у шкільному театрі.

У 1964 році разом з друзями Юлій Гусман створює самостійний бакинський клуб КВН. Через рік стає його лідером, протягом семи років є капітаном збірної команди Баку, яка не програла з 1967 по 1972 рік жодного змагання, стала неодноразовим чемпіоном СРСР, а в 1970 році — володарем Кубка «Чемпіон чемпіонів КВН». Вперше увів до КВН «організованість» — команда Баку виступала в одній формі. Автор і виконавець трюків «Зрив вусів», «Зняття бороди» і фрази «З мене як з Гусмана вода!»

У 1966 році Юлій Гусман закінчив інститут за спеціальністю «лікар-психіатр».

В 1970 році закінчив аспірантуру при Інституті удосконалення лікарів імені професора Азіза Алієва Міністерства охорони здоров'я СРСР за спеціальністю «Психологія і психіатрія», написав дисертацію на тему «Клініко-психологічні кореляції при церебральному атеросклерозі».

У 1973 році Юлій Гусман закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів Держкіно СРСР, після чого повернувся до Баку. В 1973-1988 роках — режисер-постановник кіностудії «Азербайджанфільм». У 1976-1984 роках — художній керівник Азербайджанського державного музичного театру. У співавторстві з Ярославом Головановим написав фантастичну повість «Контакт» (1976).

У 1982 році разом з І. М. Гольдіним підготував сценарій і провів за пропозицією Надзвичайного і Повноважного Посла СРСР в США Анатолія Добриніна та розпорядженням голови Державного телебачення і радіомовлення СРСР Сергія Лапіна перший в історії космічний телеміст між СРСР і США.

У 1984-1985 роках — головний режисер Бакинського театру пісні.

Далі ним були поставлені вистави «Шапка з вухами» (музика Едуарда Хагагортяна^[3]), «Дракон» (музика Е. Адлера по казці Євгена Шварца) і багато інших. У своїх роботах режисер Юлій Гусман виявив схильність до дослідження парадоксів людської душі. У сценічному прочитанні Александра Дюма, наприклад, прагнув наблизити своїх героїв до юного покоління 1970-х років з тим, щоб їм були зрозумілі пориви до добра, чужа біль.

З 1988 року Юлій Гусман живе і працює в Москві.

Тривалий час входив до правління московського Центрального Будинку кінематографістів (ЦДК), у 1988-2002 роках — директор ЦДК. За його участю починається видання газети — «Будинок Кіно», створено власний телевізійний центр. Були проведені перші в Росії політичні вечори, присвячені Олександру Солженіцину і Миктиті Хрущову, творчі зустрічі з Наумом Коржавіним, Володимиром Войновичем. Будинок кіно протягом багатьох років залишався своєрідною штаб-квартирою демократичних сил, політичним і культурним центром столиці (посаду директора ЦДК обіймав до серпня 2002 року).

Юлій Гусман - автор ідеї створення та художнього втілення першої Російської Національної кінематографічної премії «Ніка», аналога премії «Оскар» американської кіноакадемії, і премії «Зелене яблуко — золотий листок» для молодих кінематографістів. З цією метою була створена Генеральна дирекція «Ніка». Потім — Академія кінематографічних мистецтв Росії, до якої увійшли провідні актори, режисери, сценаристи, художники, оператори, кінокритики країни.

У 1996-2000 роках — ведучий публіцистичної програми «Тема» телекомпанії «ВІD» на каналі ОРТ. У 1999 році — ведучий розважальної телевізійної програми «Вечір з Юлієм Гусманом» (ОРТ). Однак цю програму незабаром закрили за низьких рейтингів.

У 2005 році на сцені Центрального академічного театру Російської армії спеціально для народного артиста СРСР Володимира Михайловича Зельдіна (йому тоді виповнилося 90 років) Юлій Гусман поставив знаменитий американський мюзикл «Людина з Ламанчі» (за мотивами роману Сервантеса «Дон Кіхот»).

У 2006 році, після двадцятип'ятирічного перерви,  Юлій Гусман повернувся до кіно, знявши фантастичну комедію «Парк радянського періоду».

У 2007 році на радіо «Сіті-FM» почала виходити програма «Парк культури та відпочинку імені Юлія Гусмана» (автори і ведучі — Ю. Гусман і С. Чайка).

У 2010 році на сцені Центрального академічного театру Російської армії Юлій Гусман поставив виставу-присвяту «Танці з учителем», приурочену до девяностапятилітнього ювілею народного артиста СРСР Володимира Михайловича Зельдіна.

Постійний член журі Вищої ліги КВН. Запрошувався на фінальні ігри Прем'єр-ліги КВК у 2005, 2008, 2009, 2011, 2012 і 2013 роках. Вісім разів був членом журі фестивалю КВН «Голосящий Ківін» (1995, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015, 2016).

Є співведучим програми «Кейс» на радіо «Ехо Москви» і співведучим Олександра Маслякова у гумористичній програмі «Почуття гумору» на Першому каналі.

Родина

• Тітка — Дора Самійлівна Гусман, дружина архітектора, кумицького князя Мехті Хасаєвича Уцмієва (1903—1993), який був нащадком відомої поетеси Натаван Хуршидбану^[4].
• Дружина Валіда Мурадівна Гусман, викладачка французької та російської мов, професор Джорджтаунського університету^[5].
• Донька — Лола (нар. 1977), навчалася в Нью-Йорку, закінчила два університети і юридичну школу, стажувалася в Румунії, юрист, вийшла заміж за британського аристократа Джеймса Ріда Стюарта Бремнера — маркетолога-програміста, народила 15 квітня 2009 року сина Максиміліана^[6].
• Брат — Михайло Соломонович Гусман (нар.. 23 січня 1950, Баку, СРСР) — радянський і російський журналіст, перекладач та інтерв'юер, радіо — і телеведучий. Перший заступник генерального директора ІТАР-ТАСС. Заслужений працівник культури Російської Федерації (2001). Лауреат Державної премії Росії (2002).

Політика і громадська діяльність

Юлій Соломонович Гусман на «Кінотаврі-2010»

У 1993-1995 роках Юлій Гусман був депутатом Державної Думи Російської Федерації I скликання, членом фракції «Вибір Росії», з 1994 року обіймав посаду заступника голови Комітету з питань геополітики. Один з творців депутатського Клубу Державної Думи і Президентського тенісного клубу «Великий капелюх»^[7]. Один із засновників, член Президії та голова Громадської ради Російського єврейського конгресу^[8], член Центральної ради Всеросійського азербайджанського конгресу^[9], член Комітету громадянських ініціатив Олексія Кудріна^[10][11]. У 2005 році брав участь у створенні громадського комітету «Москвичі за єдиний демократичний список», підтримував на виборах партії «Яблуко» та «Союз правих сил»^{[12][13][14][15]}.

Юлій Гусман неодноразово висловлювався проти націоналізму, ксенофобії, гомофобії^{[16][17][18][19]}. Негативно відгукувався про законодавчу заборону «пропаганди гомосексуальності». У 2012 році, беручи участь у ток-шоу «Історичний процес», прикріпив до піджака шматочок паперу з написом «гей» в знак солідарності з дискримінованими меншинами^{[20][21][22][23]}. Був серед діячів культури, які підписали відкритий лист із закликом звільнити з ув'язнення учасниць групи «Pussy Riot»^[24].

Творчість

Фільмографія

Рік	Назва фільму	Режисер	Сценарист	Продюсер	Актор	Роль	Примітки
1976	В один прекрасний день	Так	Н/Д
1978	Дачний будинок для однієї сім'ї	Так	Н/Д
1981	Не бійся, я з тобою	Так	Так	Епізод	Телефільми
1982	Крижина в теплому морі	Так	Так	Епізод
1984	Що таке «Єралаш»?	Так	Так	Так	Телережисер	Відеофільм
1993	Настя	Так	Телеведучий
2006	Парк радянського періоду	Так	Так	Так	Так	Камео
2007	Дочки-матері	Так	Один Ярської	Серіал
2013	Папуга Club	Так	Великий Федя (озвучення)	Мультфільм
	Не бійся, я з тобою! 1919	Так	Так	Так	Так	Шпрехшталмейстер
2014	Кавказька полонянка!	Так	Головлікар психіатричної лікарні

Режисерські театральні роботи

• Людина з Ламанчі
• Танці з учителем
• Дракон
• Три мушкетери
• Шапка з вухами

Нагороди

• Орден Дружби (20 травня 2004 року) — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва^[25].
• Орден «Слава» (Азербайджан, 15 листопада 2013 року) — за заслуги в зміцненні взаємних культурних зв'язків між Азербайджанською Республікою і Російською Федерацією^[26]
• Орден «Дружба» (Азербайджан, 1 серпня 2018 року) — за багаторічну плідну діяльність у розвитку культурних зв'язків між Азербайджанською Республікою і Російською Федерацією^[27]
• Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (27 вересня 1993 року) — за заслуги в галузі кіномистецтва^[28].
• Народний артист Азербайджану.
• Заслужений діяч мистецтв Азербайджану.

Література

• Кокарев Е.И., Гусман Ю.С. 8 дней в июле. Диалоги о Профессиональном клубе кинематографистов XV Московского кинофестиваля. Изд. Агентства печати Новости, 1989. - 80 с., тираж 50000 экз., ISBN 5-7020-0030-7;
•  Акопов Э. Т., Гусман Ю. С., Козуляев А. В. Парк советского периода. Изд. Гелеос, серия Кинороман, 2007. - 262 с., тираж 7000 экз., ISBN 5-8189-0788-0;
• Наш кандидат: Юлий Гусман. - М., 1996. - 22 с.^[29]
• Гусман Юлий «Былое и Дума». Жанна Филатова, Оксана Шапарова. Тираж 10000 экз., тип. ГФ Полиграфресурсы^[30], М., 1995. - 44 с.^[31]