Гусовський Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гусовський.

Сергі́й Володи́мирович Гусо́вський (22 лютого 1915, Радомишль — 30 жовтня 1983, Київ) — український радянський діяч, генеральний директор Київського заводу «Арсенал», Герой Соціалістичної Праці (3.04.1975). Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Кандидат технічних наук (1971).

Гусовський Сергій Володимирович
Народився	22 лютого 1915(1915-02-22) Радомишль
Помер	30 жовтня 1983(1983-10-30) (68 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	промисловець
Відомий завдяки	генеральний директор Київського заводу «Арсенал»
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 22 лютого 1915 року у місті Радомишлі Київської губернії (тепер Житомирська область) у родині вчителя. У 1928 році родина переїхала в село Веприн Радомишльського району. Трудову діяльність розпочав у 1930 році колгоспником колгоспу імені Петровського Радомишльського району на Житомирщині.

З 1932 по 1933 рік навчався на Київському машинобудівному робітничому факультеті, з 1933 року — студент Київського індустріального інституту.

У 1938—1941 роках — інженер відділу технічного контролю, начальник сектора, начальник зміни, помічник начальника цеху, заступник начальника цеху Київського заводу «Арсенал».

У 1939 році закінчив Київський індустріальний інститут.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1941 року — в евакуації: начальник механічного цеху на заводі міста Воткінська Удмуртської АРСР. З 1942 року працював начальником технологічного відділу в Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) (КБМ, місто Коломна Московської області). З 1943 по 1949 рік — головний інженер СКБ НКВС. Під його керівництвом виготовлені і пройшли всі види випробувань 160-мм міномета М-160 і 240-мм міномета М-240.

У травні 1949 році переведений на Київський завод «Арсенал»: начальник цеху, начальник лабораторії, начальник виробничого відділу, заступник головного інженера із підготовки виробництва, головний конструктор — заступник начальника центрального конструкторського бюро. З червня 1962 року — начальник центрального конструкторського бюро, заступник головного інженера Київського заводу «Арсенал».

У 1966—1975 роках — директор Київського заводу «Арсенал» імені Леніна. З січня 1975 по жовтень 1983 року — генеральний директор Київського виробничого об'єднання «Завод «Арсенал».

Могила Сергія Гусовського (скульптор В. І. Зноба, архітектор О. К. Стукалов)

Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 7).

Родина

Онук, Гусовський Сергій Михайлович — депутат Київради VII та VIII скликань.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (3.04.1975)
• У числі державних нагород — три ордени Леніна (15.06.1964, 3.04.1975), два ордени Червоної Зірки (18.11.1944, 16.09.1945), орден Вітчизняної війни І ст.
• Ленінська премія (1982).
• Державна премія (1970).

Пам'ять

Анотаційна дошка на вулиці Гусовського

У 1985 році в Києві на честь Сергія Гусовського перейменовано вулицю Кловську. У 2002 році на ній, на будинку № 1, встановлено анотаційну дошку, автор: Крилов Борис.

Література

• «Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995

Посилання

• Енциклопедія космонавтики(рос.);
• Енциклопедія Києва [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.];
• Некрополі Києва [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Молодико В. Зброярська кузня Сергія Гусовського [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].