Гусятинський повіт (Австро-Угорщина)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гусятинський повіт (II Річ Посполита).

Гусятинський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія). Повіт існував у період з 1854 до 1918 року.

Гусятинський повіт

Округ	Тернопільський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Гусятин
Площа	933 км² (після 1867)[1]
Населення	61113 (1867)[1]

1854–1867

1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти.

Статистика^[2]:

Площа — 9,99 географічних миль² (~550 км²)

Населення — 28665 (1866)

Кількість будинків — 4707 (1866)

Староста (Bezirk Vorsteher): Антон Шіфнер (Anton Schiffner) (1866)^[3]

Громади (гміни): Беднарівка, Босири, Чабарівка, Малі Чорнокінці, Великі Чорнокінці, Городниця, Гриньківці, Гусятин (місто), Коцюбинчики, Кривеньке, Опарщизна, Личківці, Олеговчик, Новославці, Пробіжна (містечко), Самолусківці, Сокиринці, Сидорів, Собідка, Суходіл, Шидловці, Воля Чорнокінецька, Троянівка, Тлустеньке, Трибухівці, Васильків, Васильківці, Зелена.

1867–1918

1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Гусятинський повіт залишився і після реформи.

До його складу увійшла територія Гусятинського повіту разом з Копичинецьким повітом.^[4]

Староста: Ленчевський Александр (Alexander Lenczewski) (1867) ^[1]