Гутії

Гутії, кутії — напівкочові племена, що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я на території теперішніх Південного Азербайджану та Курдистану. Відомо, що кутії значно поступалися жителям Межиріччя в цивілізаційному плані, але відрізнялися своєю войовничістю, за що в документах тієї епохи їх часом називають «дракони гір». Етнічне походження та мова гутіїв не відомі, хоча радянський сходознавець Ігор Дьяконов припускає, що вона була споріднена з мовами інших народів Загросу — лулубеїв, еламітів, каспіїв. Імовірно належили до Індоєвропейців.

Клинописна табличка з зикурату в Уммі зі згадкою про пожертву Сіума кутійця, 2130 до н. е. Лувр

Антропологічно гутії були схожі на людей, що й досі населяють цей регіон. Царі Аккаду воювали з гутіями, котрих покликали на допомогу шумери після спроб акадців знищити їх храм в Ніппурі. Саме в битві з ними, схоже, загинув Нарам-Суен, і саме ці племена врешті звільнили Межиріччя від панування Аккаду після смерті його сина Шаркалішаррі. Кілька поколінь кутії домінували в Месопотамії як військова сила^[1]. Кутії, швидше за все, офіційно були в ролі захисників релігії шумерів, до котрої самі ставилися з великим піїтетом, зважаючи на численні згадки про їх пожертви на шумерські храми, і на те, що вони свого апарату управління не створювали.

Кутії нагадують запорожців за способом життя, навіть булава у них була символом влади.

В час приходу кутіїв у Шумер нічого не відомо про їхніх дружин і дітей. Мабуть, кутії прийшли туди як військо і пізніше одружувалися вже з дочками шумерів.

Вважається, що час правління гутіїв сприймався шумерами та аккадцями, як час бід та лих, викликаних як насильством завойовників, так і припиненням нормального управління та господарювання. Бо, наприклад, в шумерському гімні на честь бога Нінібу говориться

Країна в руках жорстоких ворогів Богів забрали в полон[2] Люди обтяжені повинностями та податками Канали та арики запущені Тигр вже не судохідний Поля не зрошуються Поля не родять

Але цей гімн повністю заперечує наявність в Шумері в роки кутіїв національного ренесансу, великого розквіту торгівлі, землеробства, літератури і мистецтва, про наявність чого свідчать багато археологічних знахідок. Потрібно брати до уваги, що кутії спільно з шумерською релігійною елітою створили теократичне правління в країні, особливо в роки Лагашського енсі Гудеа, що повністю усунуло від влади світську аристократію, найперше акадського походження.

Через 60 років світська аристократія повстала і під проводом Утухенгаля розбила військо останнього кутійського царя (чи обраного отамана) Тирігана, котрий правив тільки 40 днів. Швидше за все, це був добре організований заколот, де заколотники використали переобрання влади в кутіїв. Відомо, що Тиріган був вбитий разом з дружиною і сином, а подальша доля його одноплемінників залишилася невідомою; можливо, вони усі були також перебиті. Ця зміна влади стала початком кінця шумерської цивілізації, котра зійшла з історичної арени після цього через менш як півтора століття.

В І тисячолітті до нашої ери вавилоняни та ассирійці за традицією часом називали кутіями народи, які жили в східних горах чи за ними — манійців, мідійців, персів, урартів.

Царі кутіїв XXII століття до н. е.

Ім'я	Роки правління	За іншими даними	Царював	Примітки
Еррідупізир (Енрідавазир)	2230-2202 до н. е.	2141-2138 до н. е.		Царював в Ніппурі
Імта	2202-2197 до н. е.	2138-2135 до н. е.	5 років
Інкешуш (Інгешуш)	2197-2191 до н. е.	2135-2129 до н. е.	6 років	Став першим кутієм в Шумерському списку царів.
Сарлагаб	2191-2185 до н. е.	2129-2126 до н. е.	6 років
Шульме	2185-2179 до н. е.	2126-2120 до н. е.	6 років
Елулу-Меш (Елулумеш)	2179-2173 до н. е.	21720-2114 до н. е.	6 років
Інімабакеш	2173-2168 до н. е.	2114-2109 до н. е.	5 років
Ігешауш (Ігнешуш ІІ)	2168-2162 до н. е.	2109-2103 до н. е.	6 років
Ярлагаб	2162-2147 до н. е.	2103-2088 до н. е.	15 років
Ібате	2147-2144 до н. е.	2088-2085 до н. е.	3 роки
Ярлангаб (Ярлаган І)	2144-2141 до н. е.	2085-2082 до н. е.	3 роки
Курум	2141-2140 до н. е.	2082-2081 до н. е.	1 рік
Хабилькін (Хабилкін)	2140-2137 до н. е.	2081-2078 до н. е.	3 роки
Лаерабун (Лахараб)	2137-2135 до н. е.	2078-2076 до н. е.	2 роки	Mace head inscription
Ірарум	2135-2133 до н. е.	2076-2074 до н. е.	2 роки
Ібранум	2133-2132 до н. е.	2074-2073 до н. е.	1 рік
Хаблум	2132-2130 до н. е.	2073-2071 до н. е.	2 роки
Пузур-Сін (Пузур-Суен)	2130-2123 до н. е.	2071-2064 до н. е.	7 років	син Хаблума
Ярлаганда (Ярлаган ІІ)	2123-2116 до н. е.	2064-2057 до н. е.	7 років	Жертвував на храм в Уммі
Сіум (Сіу)	2116-2109 до н. е.	2057-2050 до н. е.	7 років	Жертвував на храм в Уммі
Тиріган	2109	2050	40 днів	Зазнав поразки від Уту-Хенгаля в Уруку