Гігантоманія

Гігантома́нія — ірраціональне захоплення величезними розмірами, особливо в спорудах, машинах^[1]; хворобливе прагнення, потяг до величезного, грандіозного^[2]. Гігантоманія є характерною рисою авторитарних^[3] і тоталітарних держав (СРСР, нацистська Німеччина, фашистська Італія, КНР)^[4].

Будівля Міністерства закордонних справ Росії, побудована у 1948—1953 рр.

Ознаки

Гігантоманія притаманна авторитарним режимам і найбільше проявляється у величезних будівлях, поряд з якими людина виглядає знеособленою. Тому це часто будівлі, в яких чи поряд з якими збирається багато людей: житлові масиви, метро, урядові будівлі. Гігантські споруди як відображають зусилля чиновників та інженерів, так і публічно демонструють силу, славу та легітимність режиму. Архітектурна гігантоманія формує та спрямовує переконання громадян в купі з кіно, ЗМІ, системами громадського транспорту, пам'ятниками^[3].

Більшість авторитарних режимів послуговуються централізованою плановою економікою та командним підходом до розподілу ресурсів на основі вподобань планувальників, а не споживачів. Вони використовують різні кампанії з заклику і примусу до підвищення продуктивності праці робітників за відсутності матеріалу для заохочення; часто підтримують прикладну науку та інженерію. Тому за авторитарних режимів гігантоманські проєкти нерідко мають стосунок і до промисловості^[3].

У стародавньому світі

Потяг до гігантоманії мала вже архітектура Стародавнього Єгипту. В XIII ст. до н. е., за Рамсеса II та його послідовників будувалися колосальні статуї правителів, призначені вражати пропорціями та величчю. Так, статуя Рамсеса II з храму на острові Елефантіна зображує фараона в подвійній короні об'єднаного Єгипту з жезлом і батогом в руках^[5].

Споруди елліністичної доби часто вирізнялися тягою до колосальності. Це стосується в першу чергу монументальних вівтарів — вівтаря Гієрона II в Сіракузах і особливо вівтаря Зевса в Пергамі (II ст. до н. е.)^[6]. Гагантоманське будівництво розгорнулося в Візантійській імперії за імператора Юстиніана^[7].

Гігантоманією характеризувалося правління першого імператора об'єднаного Китаю, Цінь Ши Хаун-ді. Особливо визначна тут його гробниця, в якій було поховано теракотову армію^[8].

• 
  Колоси Рамсеса II
• 
  Пергамський вівтар
• 
  Теракотова армія
• 
  Колона Юстиніана

В СРСР

На період історії СРСР з 1929 по 1953 роки припадає розквіт гігантоманії. Передусім вона проявлялася в підлеглих ідеології велетенських, невиправданих економічно планах збору врожаю, обсягах продукції, показовому перевиконанню планів, метою яких було справити враження зверхності соціалістичного ладу^[9]. Гігантоманія реалізовувалася також у назвах підприємств, коли маленьке удосконалення звичайних ремонтних майстерень використовували для іменування таких майстерень заводом^[10]. Прагнення досягти великих цифр у звітності сприяло експлуатації робітників, виробництву товарів, на які не було попиту, марнуванню ресурсів, що зрештою гальмувало розвиток економіки^[9].

Проявами гігантоманії були створення нових грандіозних міст, індустріальних центрів, таких, як Магнітогорськ, Кузнєцькстрой; будівництва «сталінських висоток» у Москві та встановлення монументальних пам'ятників Леніну й Сталіну в численних населених пунктах. Грандіозній архітектурі СРСР притаманне використання неокласицизму в спотворених пропорціях. Хоча головні гігантоманські проєкти створювалися за правління Сталіна (див. також сталінський ампір), гігантоманія продовжилася і після його смерті. Її прикладом слугує монументальна скульптура «Батьківщина-мати кличе!»^[4]. Радянське прагнення вражати масштабами видно в таких геоінженерних спорудах, як Біломорсько-Балтійський канал^[11].

У машинобудуванні гігантоманія реалізовувалася в таких проєктах, як створення найбільших у своєму роді екраноплана «Лунь», вантажопідйомного вертольота Мі-12, транспортного літака Ан-225 «Мрія», підводних човнів проєкту 941 «Акула», шасі ракетної пускової установки МАЗ-7907^[12].

• 
  Одна зі «сталінських висоток» (житловий будинок на Котельницькій набережній)
• 
  Можливий вигляд незбудованого Палацу Рад
• 
  Покинутий екраноплан «Лунь»

У нацистській Німеччині

Німецький диктатор Адольф Гітлер надзвичайно цікавився архітектурою і бажав, щоб споруди монументального масштабу відображали цінності та досягнення нацистського режиму, щоб вони вражали іноземців та наступні покоління. Він стверджував, що архітектура — це «Слово в камені» (тобто вона невіддільна від політики), і демонструє — перебуває цивілізація в піднесенні чи в занепаді^[13]. Колосальна архітектура повинна була справляти своїм масштабом враження нікчемності індивіда, та формувати його особистість відповідно до цінностей націонал-соціалізму^[14]. Ірраціональна одержимість Гітлера гігантськими розмірами й числами також проявлялася в його захопленні надважкими танками, чий розмір обмежував їхню корисність на полі бою^[15]; в геноциді євреїв^[16].

• 
  Нацистська демонстрація, 1936 р.
• 
  Проєкт реконструкції Берліна
• 
  Проєкт Народного музею
• 
  Німецький павільйон на Всесвітній виставці, 1937 р.

Гігантоманія в сучасному світі

Як гігантоманські характеризуються проєкти зі створення транснаціонального міста Неом у Саудівській Аравії^[17], штучного острова Пальма Джумейра в ОАЕ^[18], аеропорт у Стамбулі^[19], проведення Олімпійських ігор в Пекіні^[20] та Сочі^[21], ГЕС-ГАЕС Сардар-Саровар в Індії та гребля «Три ущелини» в Китаї^[22].

До гігантоманських машин зараховуються білоруський самоскид БелАЗ-75710, російське шасі МЗКТ-79221 для ракетного комплексу РТ-2ПМ2 «Тополь-М», російський навчальний вітрильник «Сєдов», російський роторний екскаватор КУ-800, атомні кораблі-криголами^[12], незбудований російський екраноплан Бе-2500^[23].

• 
  Диспетчерська вежа аеропорту «Стамбул»
• 
  Острів Пальма Джумейра
• 
  Відкриття Олімпійських ігор 2008
• 
  БелАЗ-75710
• 
  МЗКТ-79221
• 
  Екскаватор КУ-800
• 
  Атомний криголам «Арктика»
• 
  Сардар-Саровар

Див. також

• Архітектура тоталітарних держав