Гідро-Аероплан Спеціального Призначення

Гі́дро-Аеропла́н Спеціа́льного Призна́чення (рос. Гидро-Аэроплан Специального Назначения) — перший у світі спеціалізований торпедоносець.

Гідро-Аероплан Спеціального Призначення
ГАСП
Призначення:	торпедоносець
Перший політ:	24 серпня 1917 року
Період використання:	1917—1920
На озброєнні у:	Російська імперія, РРФСР, СРСР
Виробник:	Завод Щетініна в Таганрозі
Всього збудовано:	1
Конструктор:	Григорович Дмитро Павлович
Екіпаж:	3-4 особи
Крейсерська швидкість:	100 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	110-120 км/год
Тривалість польоту:	7 год
Довжина:	14.50 м
Розмах крила:	28.00 м
Площа крила:	150.00 м²
Двигуни:	2 Роллс Ройс
Тяга (потужність):	2×250 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження:	до 450 кг бомб кг
Кулеметне озброєння:	1-2
Торпедне озброєння:	одна торпеда 450 кг

Передісторія

В кінці 1916 р. в товаристві Щетініна і Григоровича почалося будівництво літака ГАСП (Гідро-Аероплан Спеціального Призначення) з торпедною установкою, спроєктованою на заводі «Новий Лесснер» в Петрограді. Використовувалося і позначення «ЛОП»(рос. СОН) — Літак особливого призначення. Передбачалося створити літак, здатний виконувати функції морського торпедоносця.

Згідно з даними В. Б. Шаврова, співавтором проєкту ГАСП, слід вважати М. М. Шишмарєва (на початку 1920-х знаходився на ГАЗ № 1 в Москві, де за його проєктом побудували розвідник Р-3), завідувача конструкторським бюро на заводі Щетініна.

Конструкція

ГАСП був великим двомоторним тристієчним біпланом, здатним нести 450 кг торпеду. Двигуни «Роллс Ройс» 250 к.с. або «Рено» 220 к.с. Фюзеляж з фанерною обшивкою, хвостове оперення біпланового типу. Екіпаж 3 — 4 особи, в тому числі два бортових стрільці для оборони передньої та задньої напівсфер. Ще до завершення збірки першого дослідного зразка, ПРТВ отримало замовлення на 10 таких апаратів, що показувало високу зацікавленість Морського відомства в таких літаках.

Перший політ відбувся 24 серпня 1917 р. в Петрограді, машину у повітря підійняв ст. лейтенант Грузінов. Разом з хорошим мореплавством і керованістю на воді, з'ясувалася необхідність поліпшення центрівки і підвищення ефективності керма. У вересні, при проведенні польотів, зламався один поплавець. Літак полагодили й знову випробували у польоті. Подальше доведення ГАСП, у зв'язку з революційним хаосом і плутаниною, виявилася неможливою і до робіт над торпедоносцем вдалося повернутися лише в 1920 р. У листопаді цього року, ГАСП відремонтували й пілот Гікса розпочав його випробування. Перший політ завершився посадкою в морі через зупинку двигуна. Протягом доби літак дрейфував, після чого вмерзнув в лід за три кілометри від берега. З пошкодженнями ГАСП евакуювали сподіваючись на продовження льотних експериментів, проте, історія торпедоносця на цьому закінчилася.

Схема

Схема

Література

• В. Б. Шавров. Історія конструкцій літаків в СРСР до 1938 року. — 3-е. — Машинобудування, 1986. — С. 266-268.(рос.)
• М. Морозов. Торпедоносці Великої Вітчизняної. Їх звали «смертниками». — Єксмо, 2011. — С. 352. — ISBN 978-5-699-46226-1.(рос.)

Посилання

• www.airwar.ru ГАСН [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]