Гіпоксія

Гіпоксі́я, або кисневе голодування — патологічний стан, під час якого тканини й органи недостатньо «постачаються» киснем (гіпоксична гіпоксія), або кисню вистачає, але його не засвоюють тканини (тканинна гіпоксія).^[1] Внаслідок цього в життєво важливих органах розвиваються незворотні зміни. Найчутливіші до кисневої недостатності центральна нервова система, м'язи серця, тканини нирок, печінки.

Гіпоксія

Ціаноз як ознака гіпоксії
MeSH	D000860

Типи гіпоксії

• Екзогенна: гіпобарична, нормобарична
• Ендогенна: гіпоксична, дихальна (респіраторна), циркуляторна, кров'яна (гемічна), тканинна (гістотоксична), змішана^[2]

Причини гіпоксії

• перебування у не провітрюваному чи погано провітрюваному приміщенні;
• висотний політ без використання кисневого устаткування;
• перебування у високогір'ї;
• удушення, утоплення;
• набряк легенів; набряк слизової оболонки бронхів;
• бронхоспазм;
• руйнування еритроцитів, анемії^[3]
• інфаркт міокарда; вади серця;
• запалення легенів (в тому числі, ускладнення коронавірусної інфекції);
• отруєння монооксидом вуглецю,^[4] отрутами, солями важких металів^[5];
• васкуліти; судинні патології (наприклад, при цукровому діабеті);
• «проблемна» вагітність;
• інтенсивні навантаження на тканини (наприклад, на м'язи), коли потреба в кисні перевищує його реальний приплив до тканин^[6]

Див. також

• Аноксія
• Гіпоксемія
• Асфіксія
• Внутрішньоутробна гіпоксія
• Висотна хвороба
• Гірська хвороба
• Оксигенотерапія
• Пульсоксиметрія