Гіпотеза про захищеність хронології

Гіпотеза про захищеність хронології — гіпотеза, за якою закони фізики такі, щоб запобігти подорож у часі на всіх масштабах, крім субмікроскопічних. Допустимість переміщення в часі математично подається наявністю замкнутих часоподібних кривих у деяких точних розв'язках загальної теорії відносності. Гіпотезу про захист хронології слід відрізняти від гіпотези космічної цензури, згідно з якою кожна замкнута часоподібна крива проходить через горизонт подій, який може завадити спостерігачеві виявити порушення причинності^[1] (також відоме як порушення хронології)^[2].

Вперше запропонував Стівен Гокінг 1992 року.

Див. також

• Принцип космічної цензури