ДОПР

БУПР, будинок примусових робіт, або ДГПР^[1], дім громадських примусових робіт — популярна назва місць попереднього ув'язнення в радянські часи, переважно в першій половині 20-го ст. Є акронімом від ДОПР рос. ДОм + ПРинуждение чи рос. Дом Общественно-Принудительных Работ.

При низці БУПРів існували сільськогосподарські підприємства^[2].

Для утриманих у БУПРах проводилася регламентована культурно-просвітницька робота. Така робота була високо ідеологізована та займала вторинне положення порівняно з організацією режиму та примусової праці. 1920 року при тюрмах було ліквідовано церкви. У низці БУПРів видавалися газети й журнали, були наявні театральні гуртки.^[3]

БУПРам присвячений роман Лева Скрипника «Будинок примусових праць».^[4]