Дакарбазин

Дакарбазин (лат. Dacarbazinum, англ. Dacarbazine) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним триазену та одночасно структурним аналогом пуринових основ^[1][2] Дакарбазин застосовується виключно внутрішньовенно.^[3][4] Дакарбазин уперше запатентований у США в 1970 році під назвою «імідазол-карбоксамін»^[5], та вперше схвалений FDA для клінічного застосування в 1975 році.^[4]

Дакарбазин
Систематизована назва за IUPAC
5-(3,3-Dimethyl-1-triazenyl)imidazole-4-carboxamide
Класифікація
ATC-код	L01AX04
PubChem	2942
CAS	4342-03-4
DrugBank	DB00851
Хімічна структура
Формула	C6H10N6O
Мол. маса	182,18 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	100%
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	5 год. (кінцевий)
Екскреція	Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ДАКАРБАЗИН, «Венус Ремедіс Лімітед»,Індія UA/0548/01/02 10.07.2014-10/07/2019

Фармакологічні властивості

Дакарбазин — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним триазену та одночасно структурним аналогом пуринових основ. Механізм дії препарату полягає у дії препарату на ДНК клітин злоякісних пухлин шляхом алкілювання та метилювання, що призводить до порушення структури ДНК в пухлинних клітинах, зупинки мітозу пухлинних клітин, гальмування росту пухлини, а в кінцевому підсумку — до апоптозу пухлинних клітин; одночасно як аналог пуринових основ призводить до порушення синтезу ДНК в пухлинних клітинах.^[1][3][4] Дакарбазин застосовують у лікуванні злоякісної метастатичної меланоми, тривалий час він був єдиним ефективним хіміотерапевтичним засобом для лікування цієї злоякісної пухлини^[6], і монотерапія препаратом вважалась ефективною у 20—25 % пацієнтів^[7][8], проте подальші дослідження виявили, що монотерапія дакарбазином є малоефективною (10 % ефективності застосування монотерапії^[5][6]), тому препарат застосовується переважно в комбінації з іншими протипухлинними препаратами, зокрема цисплатином, кармустином, тамоксифеном, вінбластином, блеоміцином, ломустином, фотемустином.^[7][8] Дакарбазин також застосовується при лімфогранулематозі^[4][9] та саркомі м'яких тканин (окрім мезотеліоми та саркоми Капоші).^[1][10][11] Дакарбазин, згідно досліджень на експериментальних тваринах, є потенційно тератогенним та мутагенним препаратом, хоча при його застосуванні не доведено збільшення числа вроджених вад та мертвонароджень, а також самовільного переривання вагітності.^[2]

Фармакокінетика

Дакарбазин швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, біодоступність препарату становить 100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається відразу ж після внутрішньовенного введення. Дакарбазин погано зв'язується з білками плазми крові. Дакарбазин погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці із утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. Виводиться дакарбазин із організму із сечею переважно у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. Виведення препарату двофазне, період напіввиведення дакарбазину в першій фазі становить 19 хвилин, в кінцевій фазі становить 5 годин, при порушенні функції печінки або нирок цей час значно збільшується.^[1][3][4]

Покази до застосування

Дакарбазин застосовують для лікування злоякісної метастазуючої меланоми, а також у комбінованій терапії лімфогранулематозу та саркомі м'яких тканин (окрім мезотеліоми та саркоми Капоші).^[1][3]

Побічна дія

При застосуванні дакарбазину спостерігаються наступні побічні ефекти^[1][3]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, шкірний висип, гарячка, грипоподібний синдром, еритема шкіри.
• З боку травної системи — стоматит, діарея або запор, нудота, блювання, зниження апетиту, тромбоз печінкових вен, порушення функції печінки, токсична дистрофія печінки.
• З боку нервової системи — астенія, головний біль, біль у м'язах, гіпестезія обличчя.
• З боку сечостатевої системи — аменорея, азооспермія, порушення функції нирок.
• Зміни в лабораторних аналізах — анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія.
• Інші побічні ефекти — болючість у місці ін'єкції.

Протипокази

Дакарбазин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, вираженій лейкопенії або тромбоцитопенії, вагітності та годуванні грудьми, вираженій печінковій або нирковій недостатності.^[1][3]

Форми випуску

Дакарбазин випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,1; 0,2; 0,5 та 1 г.^[12]