Далмацій Старший

Флавій Юлій Далмацій (*Flavius Iulius Dalmatius, д/н —†337) — державний та військовий діяч Римської імперії.

Далмацій Старший
Народився	невідомо
Помер	337 ·вбито
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, військовий очільник
Титул	цезар
Посада	консул
Термін	333 рік
Попередник	Луцій Папій Пакаціан
Наступник	Флавій Оптат
Рід	Династія Костянтина
Батько	Констанцій I Хлор
Мати	Флавія Максиміана Теодора
Брати, сестри	Флавія Юлія Констанція, Eutropiad, Костянтин Великий, Анастасія, Юлій Констанцій і Flavius Hannibalianusd[1]
Діти	2 сина
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Костянтина. Син імператора Констанція I та Максиміни Теодори. Був зведеним братом імператора Костянтина I.

Молодість провів у південній Галлії, зокрема у м. Толоса (сучасна Тулуза). Ймовірно не брав участь у військових походах Костянтина I. Лише після остаточної перемоги останнього над Ліцинієм I, у середині 320-х років перебирається до Константинополя. У 333 році призначається консулом (разом з Доміцієм Зенофілом). Того ж року отримує посаду цензора.

Незабаром після цього його відправляют до Сирії, де Далмацій повинен був опікуватися східним кордоном імперії. Розглядав справу Афанасія Олександрійського, противника аріанства. У 334 році придушив повстання Калокера на Кіпрі.

У 335 році отримує титул цезаря. У 336 році за наказом імператора відправляє Афанасія Олександрійського з Єгипту у вигнання. Після смерті у 337 році Костянтина I зцинився заколот, в результаті якого Далмація разом із синами було вбито.

Родина

• Далмацій Молодший (д/н—337)
• Ганнібаліан Молодший (д/н—337)