Данилевський Василь Якович

Васи́ль Я́кович Даниле́вський

Народився	13 (25) січня 1852(1852-01-25) Харків, Російська імперія
Помер	25 лютого 1939(1939-02-25) (87 років) Харків, УРСР
Поховання	13-е міське кладовище
Місце проживання	Російська імперія, УРСР
Країна	Російська імперія СРСР
Діяльність	фізіолог, зоолог, викладач університету, ботанік
Alma mater	Харківський університет, Казанський університет
Галузь	фізіологія
Заклад	Харківський університет, Харківський медичний інститут, Український органотерапевтичний інститут
Вчене звання	професор, академік АН УРСР
Науковий ступінь	доктор медицини
Науковий керівник	Іван Щелков, Карл Людвіг
Відомі учні	Шалашников Олександр Петрович^[1]
Членство	НАНУ Харківське товариство грамотності
Брати, сестри	Данилевський Олександр Якович Данилевський Костянтин Якович
Нагороди	Q16688039? (1894)
Данилевський Василь Якович у Вікісховищі

Родина

Василь Данилевський народився 13 січня 1852 року в родині годинникового майстра Якова Петровича Данилевського в місті Харків. Батько був не тільки годинникарем, але й захоплювався хімією, мінералогією, фотографією. Останні роки життя заробляв гроші для родини за рахунок фотографії. Мати — Олена Степанівна. В родині було семеро дітей. Старшим був брат Олександр, майбутній біохімік. Брат Костянтин став винахідником, працював лікарем, вивчав електрофізіологію, розробляв літальні пристрої тощо.

Казанський період

Середню освіту Василь Данилевський розпочав у Другій харківській гімназії (1862—1864). Через матеріальні труднощі родини юнак переїхав до Казані, де закінчив із золотою медаллю Другу казанську гімназію (1868) [1]. Бажання стати медиком, як старший брат (професор Олександр Якович Данилевський викладав медичну хімію та фізику у місцевому університеті), не здійснилось — за віком його не прийняли на медичний факультет. Щоб не гаяти часу, Василь вступив вільнослухачем до фізико-математичного факультету Казанського університету. У 1869 р. він зарахований на перший курс медичного факультету. Лекції читали відомі вчені: аналітичну хімію викладав Олександр Бутлеров, анатомію — Петро Лесгафт, фізіологію — Микола Ковалевський^[ru]. Студент відвідував лекції зоолога Миколи Вагнера^[ru], філософа Матвія Троїцького^[ru], астронома Маріяна Ковальського^[ru], математика Петра Котельникова.

Проте восени 1870 року з Казанського університету звільнився Олександр Данилевський через підтримку вигнаного з факультету анатома Петра Лесгафта, і Василь втратив грошову підтримку та житло. Він був вимушений повернутися до Харкова, а разом з тим перевівся на другий курс медичного факультету Імператорського Харківського університету.

Навчання у Харкові

На курсі викладали відомі вчителі-медики: — професор фізіології та загальної патології Іван Щелков, професор загальної терапії і діагностики Аркадій Якобій, офтальмолог Леонард Гіршман, професор хірургії і захворювань очей Вільгельм Грубе, у клініці якого Данилевський з 1874 року був ординатором з хімічного аналізу.

У Харкові Василь Данилевський розпочав наукову роботу в фізіологічній лабораторії професора І. П. Щелкова, де підготував першу працю «О разложении азотистых веществ при мускульной деятельности», яку відзначено золотою медаллю^[2]. У 1872—1874 рр. вийшли друком 3 статті, присвячені фізіології м'язів, які молодий вчений узагальнив у монографії 1876 р. «О происхождении мускульной силы». У 1874 р. В. Я. Данилевський з відзнакою закінчив медичний факультет Харківського університету.

Освітня діяльність

У Харківському університеті Василь Якович захистив дисертацію за темою «Исследования по физиологии головного мозга» і одержав ступінь доктора медицини (1877)^[2].

У 1878—1880 рр. для удосконалення з фізіології вчений перебував у науковому відрядженні в німецьких університетах — Вюрцбурзькому, Ерлангенському і Лейпцізькому.

З 15 лютого 1880 р. В. Я. Данилевський призначений доцентом зоофізіології Харківського ветеринарного інституту. З 1882 р. він доцент, з 1883 р. — екстраординарний професор по кафедрі зоології фізико-математичного факультету Харківського університету.

З 1886—1909 рр. — ординарний професор кафедри фізіології медичного факультету Харківського університету, завідувач фізіологічної лабораторії. У 1908 р. вченому присвоєно звання Заслуженого професора.

У 1910 р В. Я. Данилевський — перший директор і професор фізіології Харківського жіночого медичного інституту, заснованого Харківським медичним товариством.

У створення інституту він вклав багато зусиль як голова організаційного комітету. У 1912 р. Василь Якович вийшов у відставку, залишившись викладачем фізіології в цьому закладі^[2].

В. Я. Данилевський очолював кафедру нормальної фізіології Харківського університету (1917—1920), а після закриття останнього — кафедру нормальної фізіології у щойно заснованому Харківському медичному інституті (1920—1926). Вчений є ініціатором створення та директором Українського Інституту праці у Харкові (1922).

У 1919—1930 рр. Василь Якович — організатор і перший директор Органотерапевтичного інституту Харківського медичного товариства (з 1927 р. — Український органотерапевтичний інститут, нині — ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»).

У 1926 році В. Я. Данилевського обрано дійсним членом Академії наук УРСР за видатні заслуги в галузі фізіології. У тому ж році йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки УРСР^[3].

У 1931 р. професор залишив посаду директора Українського органотерапевтичного інституту та очолив науково-дослідний сектор, яким керував до кінця життя.

Видатний фізіолог помер 25 лютого 1939 р. у м. Харків. Похований на міському кладовищі № 13.

Наукова та педагогічна робота

У 1921 р. вийшла постанова РНК УРСР про всебічне забезпечення професора В. Я. Данилевського, що створило умови для подальшого успішного продовження його наукової діяльності.

Вченому належать праці з вивчення фізіології нервової системи, загальної і порівняльної фізіології, протистології, електрофізіології тощо. Експериментальні дослідження науковця і його учнів в галузі електрофізіології стосувались трьох напрямів: вивчення біоелектричних явищ головного мозку, дослідження впливу електричного струму на різні частини нервової системи та з'ясування фізіологічного впливу електромагнітного поля і його коливань на збудливість нервових волокон. Професор провів перші в країні дослідження реєстрації електричних явищ у головному мозку собаки (1876). Разом з М. І. Сєченовим розробив основи електроенцефалографії.

В. Я. Данилевський — один із творців еволюційного напряму у фізіології і патології, вперше виявив провідну роль вищих відділів центральної нервової системи в регуляції вегетативних функцій організму, поклав початок вивченню фізіології гіпнозу у тварин та людини (1881).

Василь Якович є одним з основоположників фізіології праці. Він засновник ендокринології в Україні, створив новий розділ фізіології ендокринних залоз. Вчений є автором оригінального методу приготування лікарських органопрепаратів та гормональних засобів^[4]. Створив порівняльний та експериментальний напрям у вивченні малярії. Виявив і вивчив паразитів крові птахів.

Академік В. Я. Данилевський є автором понад 200 наукових праць, серед яких:

· Danilewsky, B. Experimentelle Beiträge zur Physiologie des Gehirns. Pflüger, Arch. 11, 128—138 (1875). https://doi.org/10.1007/BF01659296;

· О происхождении мускульной силы. — Харьков, 1876;

· Исследования по физиологии головного мозга. — Москва, 1876;

· О суммировании электрических раздражений мышц и двигательных (блуждающих) нервов. — С.-Петербург, 1879;

· Душа и природа. — Харьков, 1889; 1897;

· Чувство и жизнь. — Харьков, 1895;

· Исследования над физиологическим действием электричества на расстоянии: В 2 ч. — Харьков, 1900–01;

· Физиология человека: В 3 т. — Москва, 1913–15;

· Очерки по физиологии социальных недугов. — Харьков, 1914;

· Труд и отдых. — Харьков, 1921;

· Труд и жизнь. — Харьков, 1922;

· Жизнь и солнце: Физиологические очерки. — Харьков, 1923;

· Учебник физиологии человека. — Харьков, 1923; 1926; 1929;

· Гипнотизм. — Харьков, 1924;

· Физиология труда: общедоступные очерки. — Харьков, 1927^[3];

· К вопросу о физиологическом обосновании гиппократизма («целительные силы природы») // Труды по эндокринологии и органотерапии. — Харьков, 1930. — Вып. 1.

Суспільна робота

У 1887—1888 рр. В. Я. Данилевський брав участь в організації Харківської громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка).
У 1891 р. — ініціатор створення безкоштовної народної бібліотеки-читальні Харківського товариства грамотності, очолив комітет зі створення сільських бібліотек у Харківській губернії (1894).
Почесний член Харківського медичного товариства (1900).
У 1902—1905 рр. — голова правління Харківського товариства поширення в народі грамотності.
У 1903 р. за активної участі В. Я. Данилевського відбулось створення і відкриття Народного Дому, зорієнтованого на просвітницьку роботу серед малозабезпечених робітників, жінок і дітей.
У 1906—1910 рр. Василь Якович — ініціатор і головний редактор видання «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний» у 14 тт.

Обирався членом Вченої ради Народного Комісаріату Охорони здоров'я УРСР, Наукового комітету Народного Комісаріату Просвіти УРСР^[5].

Данилевський Василь Якович

Біографія

Родина

Казанський період

Навчання у Харкові

Освітня діяльність

Наукова та педагогічна робота

Суспільна робота

Нагороди та відзнаки

Пам'ять

Примітки

Джерела та література

Посилання

Wikiwand - on