Данило Олександрович

Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — син Олександра Невського й Олександри Полоцької , у 16 років став першим князем Москви та Московського князівства після того як отримав ярлик від Менгу Тимура на княжіння. Святий РПЦ.

Данило Олександрович
Данило Олександрович
Князь Московський
1263 — 5 березня 1303
Попередник:	утворення князівства
Наступник:	Юрій Данилович
Народження:	1261 Владимир
Смерть:	5 березня 1303 Москва
Країна:	Руські князівства[d] Велике князівство Володимирське Князівство Московськеd
Релігія:	православ'я
Рід:	Рюриковичі (Юрійовичі)
Батько:	Олександр Невський
Мати:	Олександра Брячиславівна Полоцька
Шлюб:	Агрипіна
Діти:	Юрій, Іван, Олександр, Афанасій, Борис
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1263 великий князь владимирський Олександр Невський виокремив Московське князівство зі складу Владимирського і віддав Данилу, який був наймолодшим його сином. В цей час Данилові було лише 2 роки, тому управління московською волостю через своїх тівунів здійснював владимирський князь Ярослав Ярославич до своєї смерті у 1271 р.

Як московський князь Данило вперше згадується у 1281 році. За його князювання Москва значно зміцнила свої політичні позиції у Північно-Східній Русі та інтенсивно розширювалася, про що свідчать дані археологічних досліджень. Спершу Данило ворогував зі своїм старшим братом, великим князем владимирським та князем переяславль-залєським Дмитром Олександровичем, але пізніше став його союзником. 1294 року, після смерті Дмитра, він очолив московсько-переяславсько-тверську коаліцію, яка виступила супроти нового владимирського князя, Андрія Олександровича. У процесі цієї боротьби Данилу 1296 року вдалося на деякий час посісти новгородський стіл. 1302 р., після смерті переяславль-залєського князя, Івана Дмитровича, Данило захопив Переяславль-Заліський та вигнав звідти намісників великого князя. Після смерті Данила (5 березня 1303 р.) Переяславль-Залєський до кінця 1305 утримували його сини.

Сім'я і діти

Ім'я дружини Данила Олександровича згадано в опублікованому 1996 року Ростовському соборному синодику, де вона названа Агрипіною. За припущенням А. А. Горського^[d], вона була донькою галицького князя Лева Даниловича. М. Д. Хмиров^[d] та К. В. Рижов дружиною вважають Марію^[1][2], а Л. Є. Морозова^[d] не називаючи імені припускає, що дружиною була донька рязанського князя Ярослава Романовича^[3]. Майкл Маклаган^[d] припускає, що дружиною була Василіса Дмитрівна^[d][4]. А. А. Молчанов^[d] вважає абсолютно безпідставною припущення В. В. Кюнтцеля, що дружиною була родичка московського тисяцького Протасія Федоровича^[d][5]. Мав щонайменше п'ятьох синів:

• Іван Данилович Калита (1288—1340/1341) — князь московський і великий князь владимирський, 1328 року отримав ярлик хана Узбека на Велике князівство Владимирське.
• Юрій Данилович (?—1325) — московський князь з 1303 р., великий князь владимирський у 1319—1322 роках (як Юрій III), князь новгородський з 1322 року.
• Олександр Данилович (? — до 1320)
• Борис Данилович (?—1320) — князь костромський з 1304 року.
• Афанасій Данилович (?—1322) — князь новгородський у 1314—1315 і 1319—1322 роках.

Галерея

• 
  Пам'ятник Данилу Московському у Москві