Данієл Алвес

У цієї особи португальське прізвище. Перше (материне) прізвище цієї особи — Алвес, а друге (батькове) прізвище — Сілва

Даніє́л А́лвес да Сі́лва^[5][6] (порт.-браз. Daniel Alves da Silva; нар. 6 травня 1983 року, Жуазейро, Бразилія) — відомий як Дані Алвес, бразильський футболіст, правий захисник. Капітан збірної Бразилії.

Данієл Алвес
Данієл Алвес
Алвес після фінального матчу Кубку Америки 2019 року
Особисті дані
Повне ім'я	Данієл Алвес да Сілва
Народження	6 травня 1983(1983-05-06)[1][2][…] (42 роки)
	Жуазейруd, Баїя, Бразилія[3][4]
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Прізвисько	MotoGP Тарантул Кажан
Громадянство	Бразилія
Позиція	правий захисник, правий півзахисник, центральний півзахисник
Юнацькі клуби
1996–1998 1998–2001	«Жуазейру» «Баїя»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2001–2002 «Баїя» 25 (2) 2002–2008 «Севілья» 175 (11) 2008–2016 «Барселона» 247 (14) 2016–2017 «Ювентус» 19 (2) 2017–2019 «Парі Сен-Жермен» 48 (2) 2019–2021 «Сан-Паулу» 76 (7) 2021–2022 «Барселона» 14 (1) 2022–2023 УНАМ «Пумас» 13 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2002–2003 Бразилія (U-20) 17 (0) 2021 Бразилія (олімп.) 7 (0) 2006–2023 Бразилія 126 (8)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 17 січня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 11 грудня 2022.

Другий найтитулованіший гравець в історії футболу — протягом своєї кар'єри здобув 43 трофеї^[7][8][9].

Клубна кар'єра

Данієл розпочав свою кар'єру у бразильському клубі «Баїя» і там його запримітили скаути з Європи.

Після виступу за молодіжну збірну Бразилії його взяла в оренду на шість місяців «Севілья». У 2006 році він продовжив контракт з «Севільєю» до 2012 року.

7 червня 2008 року він підписав контракт з «Барселоною». До цього клубу він прийшов як заміна Джанлуці Дзамбротті, що перейшов до італійського «Мілана».

Провівши в «Барселоні» 8 років, влітку 2016 року Алвес на правах вільного агента перейшов до «Ювентуса».

Після сезону в італійському клубі Дані став гравцем французького «ПСЖ».

Влітку 2019 року Дані Алвес безкоштовно перейшов до бразильського клубу «Сан-Паулу»^[10]. На його презентацію у якості гравця клубу прийшло біля 45 тисяч вболівальників^[11].

17 вересня 2021 року розірвав контракт з бразильським клубом^[12].

12 листопада того ж року Дані Алвес повернувся до «Барселони»^[13], з якою він підписав контракт до кінця сезону.

За підсумкам літньої трансферної кампанії 2022 року перейшов із «Барселони» до мексиканського «УНАМ Пумас» на правах вільного агента^[14].

У січні 2023 року мексиканський клуб повідомив про припинення контракту.^[15]

Виступи за збірні

Протягом 2002—2003 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.

За національну збірну Бразилії Данієл дебютував у жовтні 2006 року в матчі проти збірної Еквадору, а за три дні вийшов в основному складі проти збірної Кувейту.

15 липня 2007 року Алвес, який на той час став основним гравцем на правому фланзі захисту збірної, забив переможний гол в фіналі Кубка Америки з футболу в якому Бразилія виграла у збірної Аргентини з рахунком 3:0.

У березні 2017 року провів ювілейну, соту, гру за збірну Бразилії, а за рік, у березні 2018, взяв участь у своїй 106-ій грі за неї, обійшовши за цим показником Лусіу і увійшовши до трійки гравців з найбільшою кількістю матчів у формі бразильської національної команди.

Влітку 2019 року 36-річний на той час захисник був основним гравцем збірної на тогорічному Кубку Америки, за результатами якого здобув свій другий титул континентального чемпіона.

У 2021 році здобув з олімпійською збірною Бразилії золото на Літніх Олімпійських іграх у Токіо^[16][17].

Звинувачення в насильстві

20 січня 2023 року Дані Алвеса було взято під варту через звинувачення у сексуальному насильстві.^[18]

22 лютого суд Барселони визнав Алвеса винним у зґвалтуванні, призначивши йому ув'язнення терміном 4,5 роки^[19]. Того ж місяця іспанська "Барселона" вилучила Алвеса з переліку легенд після вироку в справі про зґвалтування^[20].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 9 червня 2019 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2001	«Баїя»	ЛБ+A	?+6	?+0	КБ	?	?	-	-	-	КН	?	?	6+	0+
2002		ЛБ+A	?+19	?+2	КБ	6	2	-	-	-	КН	?	?	25+	4+
Усього за «Баїю»			25+	2+		6+	2+		-	-		?	?	31+	4+
2002–03	«Севілья»	ПД	10	0	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	11	0
2003–04		ПД	29	1	КІ	7	1	-	-	-	-	-	-	36	2
2004–05		ПД	34	1	КІ	5	0	КУЄФА	9	0	-	-	-	48	1
2005–06		ПД	35	3	КІ	2	0	КУЄФА	13	0	-	-	-	50	3
2006–07		ПД	34	3	КІ	8	0	КУЄФА	14	2	СУ	1	0	57	5
2007–08		ПД	33	2	КІ	3	0	ЛЧ	9	2	СІ+СУ	2+1	0	48	4
Усього за «Севілью»			175	11		26	1		45	4		4	0	250	16
2008–09	«Барселона»	ПД	34	5	КІ	8	0	ЛЧ	12[21]	0	-	-	-	54	5
2009–10		ПД	29	3	КІ	3	0	ЛЧ	11	0	СІ+СУ+КЧС	2+1+2	0	48	3
2010–11		ПД	35	2	КІ	5	0	ЛЧ	12	2	СІ	2	0	54	4
2011–12		ПД	33	2	КІ	5	1	ЛЧ	10	0	СІ+СУ+КЧС	2+1+1	0	52	3
2012–13		ПД	30	0	КІ	6	0	ЛЧ	10	1	СІ	1	0	47	1
2013–14		ПД	27	2	КІ	5	0	ЛЧ	8	2	СІ	2	0	42	4
2014–15		ПД	30	0	КІ	5	0	ЛЧ	11	0	-	-	-	46	0
2015–16		ПД	29	0	КІ	6	1	ЛЧ	8	0	СУ+СІ+КЧС	1+2+2	0	48	1
Усього за «Барселону»			247	14		43	2		82	5		19	0	391	21
2016–17	«Ювентус»	A	19	2	КІ	2	1	ЛЧ	12	3	СІ	0	0	33	6
2017–18	«Парі Сен-Жермен»	Л1	25	1	КФ+КЛ	4+3	0+1	ЛЧ	8	2	СФ	1	1	41	5
2018–19		Л1	23	1	КФ+КЛ	4+2	2+0	ЛЧ	3	0	СФ	0	0	32	3
Усього за «Парі Сен-Жермен»			48	2		13	3		11	2		1	1	73	8
Усього за кар'єру			514+	31+		90+	7+		150	14		24+	1+	778+	53+

Статистика виступів за збірну

Станом на 9 червня 2019 року

Досягнення

Баїя^[22]

• Кубок Нордесте: 2002

Севілья^[23][24]

• Володар Кубка Іспанії: 2006/07
• Володар Суперкубка Іспанії: 2007
• Володар Кубка УЄФА: 2005/06, 2006/07
• Володар Суперкубка УЄФА: 2006

Барселона^[23]

• Чемпіон Іспанії: 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2012/13, 2014/15, 2015/16
• Володар Кубка Іспанії: 2008/09, 2011/12, 2014/15, 2015/16
• Володар Суперкубка Іспанії: 2009, 2010, 2011, 2013
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2008/09, 2010/11, 2014/15
• Володар Суперкубка УЄФА: 2009, 2011, 2015
• Переможець клубного чемпіонату світу: 2009, 2011, 2015

Ювентус^[23]

• Чемпіон Італії: 2016/17
• Володар Кубка Італії: 2016/17

Парі Сен-Жермен^[23]

• Чемпіон Франції: 2017/18, 2018-19
• Володар Суперкубка Франції: 2017, 2018
• Володар Кубка французької ліги: 2017/18
• Володар Кубка Франції: 2017/18

Міжнародні

Бразилія^[23]

• Олімпійський чемпіон (1): 2020
• Володар Кубка Америки з футболу: 2007, 2019
• Володар Кубка Конфедерацій: 2009, 2013
• Чемпіон світу (U-20): 2003

Індивідуальні

• Найкращий захисник Чемпіонату Іспанії: 2008/09