Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Данієла Ріф
швейцарська тріатлоністка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Даніела Ріф (29 травня 1987, Золотурн) — швейцарська тріатлоністка. Багаторазова чемпіонка світу на дистанціях «Ironman» і «Ironman 70.3». Учасниця літніх Олімпійських ігор у Пекіні (2008) і Лондоні (2012). Дворазова переможниця світових першостей в естафеті. Чемпіонка світу на олімпійській дистанції серед молоді. Переможниця юніорських чемпіонатів Європи.
| Данієла Ріф | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство | Швейцарія |
| Місце проживання | Фельдбруннен-Санкт-Ніклаус |
| Народження | 29 травня 1987 (38 років) Золотурн, Золотурн[1] |
| Зріст | 175 см[2] |
| Вага | 59 кг[2] |
| Вебсторінка | danielaryf.ch/en |
| Спорт | |
| Вид спорту | тріатлон |
| Тренери | Крейг Волтон[en] Бретт Саттон[en] |
| Участь і здобутки | |
| Світові змагання | багаторазова чемпіонка світу на різних дистанціях |
| Олімпійські ігри | учасниця 2-х турнірів (2008, 2012) |
| Данієла Ріф у Вікісховищі | |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Тріатлоном почала займатися у школі. Чотириразова чемпіонка країни серед юніорів. Двічі була найсильнішою серед юніорок в Європі і чемпіонкою світу в естафеті (дуатлон). З 2007 року — професіональна спортсменка. Наступного сезону стала найсильнішою на молодіжній першості світу. Серед її головних конкуренток були українки Олеся Пристайко (4 місто) і Юлія Єлістратова (7). Перемога найьому турніру дала перепустку на Олімпійські ігри. Протягом всієї дистанції у Пекіні перебувала у групі лідерів у фінішувала на 7-му місці з відставанням від бронзової призерки Емми Моффатт у 45 секунд.
В наступні роки двічі ставала чемпіонкою світу в естафеті. 2009 року йшла безкомпромісна боротьба за «золото» з австралійцями. Данієла Ріф показала кращий результат ніж безпосередня суперниця Емма Сноусілл, але більшу частину дистанції лідирували представники «Зеленого континенту». І лише на фініші Лукасу Сальвісбергу вдалося обійти опонента. У серпні 2010 року виступала на двох чемпіонатах світу в Лозанні. Спочатку здобула бронзову медаль на спринтерській дистанції (кращі результати у Лізи Нурден і Емми Моффатт). Наступного дня показала кращий результат на першому етапі естафети, а закріпила успіх Нікола Шпіріг. Чоловіки Руді Вільд і Свен Рідерер прималися у групі лідерів, але і цього вистачило для загальної перемоги.
На олімпійському турнірі у Лондоні показала 40-й результат і це спонукало її до участі в змаганнях на більші відстані.
Remove ads
Досягнення
- Чемпіонка світу на дистанції Ironman (4): 2015, 2016, 2017, 2018
- Чемпіонка світу на дистанції Ironman 70.3 (5): 2014, 2015, 2017, 2018, 2019
- Чемпіонка світу в естафеті (2): 2009, 2010
- Чемпіонка світу серед молоді (1): 2008
Спортивні нагороди
- Спортсменка року у Швейцарії (2): 2015[3], 2018[4]
- Найкраща тріатлоністка Швейцарії (1): 2016[5]
Статистика
Узагальнити
Перспектива
Олімпійська дистанція і спринт
Найкращі виступи:
- Етап Світової серії в Мадриді (2010).
- Чемпіонат світу 2010 року в естафеті:Давид Осс (Франція), Руді Вільд, Нікола Шпіріг, Свен Рідерер, Данієла Ріф, Кейт Макілрой[en] (Нова Зеландія).
Ironman 70.3
Ironman
- Ironman Switzerland (2014)
- Чемпіонат Європи 2018 на дистанції «Ironman» (Франкфурт-на-Майні).
Акватлон
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads
