Данієле Бове

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бове.

Данієле Бове (італ. Daniel Bovet) (23 березня 1907, Невшатель — 8 квітня 1992) — італійський фармаколог швейцарського походження. Вроджений есперантист.

Данієле Бове
італ. Daniel Bovet
Народився	23 березня 1907(1907-03-23) Невшатель
Помер	8 квітня 1992(1992-04-08) (85 років) Рим, Італія[1][2][3]  ·злоякісна пухлина
Місце проживання	Італія
Країна	Італія[4][5]  Швейцарія
Діяльність	біохімік, нейронауковець, фармаколог, есперантист, лікар, викладач університету, фармацевт, біолог
Alma mater	Женевський університет
Галузь	сульфаніламідні препарати і антигістамінні препарати
Заклад	університет Сассарі (1964–1971), Римський університет (з 1971)
Науковий ступінь	докторський ступінь
Членство	Лондонське королівське товариство Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Паризька медична академія
Батько	Pierre Bovetd
У шлюбі з	Filomena Nittid
Діти	Daniel Pierre Bovetd
Родичі	Félix Bovetd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1957)
Данієле Бове у Вікісховищі

Біографія

Закінчив медичний факультет Женевського університету у 1929 році; у 1929–1947 роках — асистент Пастерівського інституту у Парижі. У 1947–1964 роках очолював відділ хімієтерапії у Вищому інституті здоров'я у Римі. У 1964–1971 роках професор фармакології в університеті Сассарі (Рим); з 1971року — професор Римського університету.

Основні праці

Основні праці присвячені вивченню залежності між хімічною будовою і фармакологічною дією речовин. Одним із перших розкрив механізми антибактеріальної дії сульфаніламідних препаратів. Встановив закономірності будови курареподібних і антигістамінних сполук, що визначають їх дію.

Нобелівська премія

Нобелівська премія з фізіології або медицини 1957 року.

Твори

• Structure et activité pharmacodynamique des médicaments du systéme nerveux végetatif, Bóle, 1948 (разом з F. Bovet-Nitti)
• Curare and curarelike agents, Arnst., 1959 (співавтор).