Дахлак (архіпелаг)

Дахла́к (араб. أرخبيل دهلك) — архіпелаг в Червоному морі, належить Еритреї, адміністративно належать до регіону Семіен-Кей-Бахрі, при цьому утворює окремий район Дахлак.

Архіпелаг Дахлак тигр. ዳህላክ
15°50′ пн. ш. 40°12′ сх. д.
Акваторія	Червоне море
Кількість островів	126
Найбільший острів	Дахлак
Загальна площа	900 км²
Населення	2500 осіб
Густота населення	2,778 осіб/км²
Країна	Еритрея
Регіон	Семіен-Кей-Бахрі
Архіпелаг Дахлак
Архіпелаг Дахлак у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дахлак.

Географія

Архіпелаг розташований біля берегів Еритреї, відмежований протоками Массава Південний та Массава Північний завширшки від 12 км. Складається з понад 130 островів, розкиданих по значній території. Майже всі острови облямовані кораловими рифами, що утрудню проходження проток кораблями.

З усіх островів заселеними постійно є лише 4, а тимчасові поселення шукачів перлин присутні ще на 7. 2,5-3 тисячі осіб архіпелагу розмовляють мовою дахлік.

Список островів

• Абу-Раба
• Адбара-Кебір
• Адбара-Сегір
• Акраб
• Алі
• Амбер
• Асбаб
• Асгар
• Ауалі-Хутуб
• Ауалі-Шеура
• Аукан
• Балаа
• Бар-Аді
• Більха
• Буль-Хіссар
• Вуста
• Габбі-Ху
• Гад-Ентугудуф
• Гад-Єром
• Гад-Нора
• Гад-Ху
• Гаріб
• Гидір-ас-Але
• Далькус
• Дан-Нафарік
• Дарет
• Дарет-Кубарі
• Даррака-ель-Бахр
• Дар-Салум
• Дахлак
• Дахрат-Дульке
• Дахрат-Сегала
• Дергоман-Сегір
• Дергоман-Кебір
• Дером
• Дехель
• Дуладія
• Дулакаль
• Дулалам
• Ду-Лахам
• Дуланкібат
• Дуль-Баут
• Дульбія
• Дуль-Куруш
• Дулькуфф
• Дульфідоль
• Дульякас
• Дунішуб
• Дур-Гаам
• Дур-Гелла
• Дур-Ігріг
• Дур-Оттун
• Дуррум-Губла
• Елеаф
• Ентаасна
• Ентаентор
• Ентайдель
• Ентеара
• Ентедебір
• Ентерая
• Ентуведуль
• Ентугудуф
• Ентуфаш
• Ерва
• Ермалькау
• Ерфан
• Еукус
• Єром
• Заубер
• Ісра-Ту
• Каракас
• Кундабілу
• Малак
• Мартабан
• Махаріб
• Махун
• Машилага
• Медекері
• Моджейді
• Мусері
• Мустаміла
• Нахалег
• Нокра
• Нора
• Нора-Адасі
• Рака
• Рідж'юма
• Ромія
• Саїн
• Саліма
• Сарад
• Сегала
• Сейль
• Сейль-Адасі
• Сейль-Амбер
• Сейль-Арабі
• Сейль-Бадіра, біля острова Умм-Алі
• Сейль-Бадіра, біля острова Харат
• Сейль-Вуста
• Сейль-Нора
• Сейль-Саббаар
• Сейль-Сікан
• Сейль-Умм-Алі
• Сейль-Харміль
• Сенак
• Таманно
• Танам
• Тор
• Укале
• Умм-Алі
• Умм-Алькарат
• Умм-ен-Наїм
• Умм-ес-Сейль
• Умм-Шора
• Фандіра-Вуста
• Хаватіб
• Хаватіб-Кебір
• Хамед
• Харат
• Харміль
• Хатітау
• Ховейт
• Шейх-ель-Абу
• Шумма

Історія

Див. також: 933-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ СРСР

Острови були відомі ще древнім грекам, вони згадуються у Періплі Еритрейського моря як Алалайоу. На думку Е.Уллендорфа мешканці архіпелагу одні з перших у Східній Африці прийняли іслам, про що свідчать знайдені на островах могили з куфічними написами. В VII столітті на архіпелазі утворилась незалежна мусульманська держава, яка пізніше була захоплена по черзі Єменом, негусами Ефіопії, малими князівствами Абісинії і біля 1559 року — турками-османами, які віддали острови у володіння паші з Суакіна. В кінці XIX століття архіпелаг відійшов до складу італійської колонії Еритреї, що утворилась в 1890 році. Тоді на острові Нокра знаходилась італійська в'язниця. В період холодної війни Ефіопія стала на бік СРСР, з кінця 1970-их років тут розміщувався пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ СРСР^[1]. Військовий гарнізон здійснював воєнні дії в регіоні саме з цієї бази. З 1990 року Ефіопія втратила контроль над островами, якими оволоділи еритрейські сепаратисти, а з 1993 року офіційно увійшли до складу нової держави Еритреї.