Девід Макклелланд

Девід Кларенс Макклелланд (англ. David Clarence McClelland; 20 травня 1917 — 27 березня 1998) — американський психолог, автор теорії потреб, розробник нової методики оцінки для тематичного апперцептивного тесту, професор психології.

Девід Макклелланд
англ. David McClelland
Народився	20 травня 1917(1917-05-20)  Маунт-Вернон, Вестчестер, Нью-Йорк, США
Помер	27 березня 1998(1998-03-27)[1][2] (80 років)  Лексінґтон, Міддлсекс, Массачусетс, США
Країна	США
Діяльність	психолог, викладач університету, соціолог
Alma mater	Весліанський університет Міссурійський університетd
Галузь	психологія
Заклад	Гарвардський університет Весліанський університет Бостонський університет
Відомі учні	Деніел Ґоулманd
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	ґрант Ґуґґенгайма нагорода імені Бруно Клопфераd (1998) William James Fellow Awardd (1989) премія Американської психологічної асоціації за значний науковий вклад в психологіюd (1987) медаль Вілбура Кроссаd (1996) Kenneth D. Herman, Ph.D., J.D. Career Contribution Awardd (1974)
Девід Макклелланд у Вікісховищі

Життєпис

Девід Кларенс Макклелланд народився 20 травня 1917 року в місті Маунт-Вернон, штат Нью-Йорк. У 1938 році закінчив Весліанський університет зі ступенем бакалавра психології. У 1939 році здобув ступінь магістра в Міссурійському університеті. Докторську дисертацію захистив у 1941 році в Єльському університеті. Одним з наукових керівників Макклелланда був Кларк Халл^[en][3].

Після закінчення навчання Макклелланд працював в Коннектикутському коледжі, а потім професором у Весліанському університеті. У 1956 році Макклелланд стає професором Гарвардського університету і залишається на цій посаді до відставки в 1987 році. Після цього він приймає посаду почесного професора в Бостонському університеті, на якій залишається до кінця життя^[4].

Макклелланд опублікував кілька книг, в тому числі «Мотивація досягнення» (англ. The Achievement Motive) і «Товариство досягнення» (англ. The Achieving Society). У 1958 році він отримав Грант Ґуґґенгайма^[5].

У 1963 році Девід Макклелланд створює компанію McBer, відчутно допомагає консультаційними послугами в підборі та навчанні персоналу. У тому ж році Національна асоціація освіти^[en] приймає його пропозиції щодо поліпшення мотивації учнів. У 1973 році Макклелланд публікує в журналі American Psychologist статтю з критикою IQ-тестів і особистісних тестів, доводячи їх низьку ефективність і пропонує натомість оцінку компетенцій.^[6] Ця методика згодом стала стандартною у багатьох компаніях.

Наукові ідеї

У 1940-і роки Девід Макклелланд за допомогою тематичного апперцептивного тесту, створеного в 1930-і роки Генрі Мюрреєм і Крістіаном Морган, вивчав людські спонукання і виділив три групи першорядних мотивів:

• мотивацію досягнення;
• мотивацію причетності;
• мотивацію влади.

Подальші дослідження показали, що вмотивованість працівника важливіше наявних у нього практичних навичок. Навчання мотивованого співробітника приносить кращий результат, що знайшло відображення у фразі:

Навіть індика можна навчити лазити по деревах, але краще все-таки для цих цілей найняти білку.

Також Макклелланд прийшов до гіпотези, що мотивація досягнення лежить в основі економічного процвітання. Ця думка була викладена в роботі «Суспільство досягнення».

Особисте життя

Девід Макклелланд був одружений двічі. Перша дружина, Мері Шарплесс-Макклелланд, померла у 1980 році; друга, Меріан Адамс-Макклелланд, залишилася вдовою. Також мав п'ять дочок: Кетрін, Сара, Джейбез, Майра, Аша — і двох синів: Ніколас, Марблхед.

Вибрана бібліографія

• Personality (1951)
• «Мотивація досягнення» (англ. The Achievement Motive, 1953)
• «Суспільство досягнення» (англ. The Achieving Society, 1961)
• The Roots of Consciousness (1964)
• Toward A Theory Of Motivation Acquisition (1965)
• Power: The Inner Experience (1975)
• Managing Motivation to Expand Human Freedom (1978)
• «Мотивація людини» (англ. Human Motivation, 1987)