Дезавуювання

Дезавуюва́ння (фр. désavouer — незгода) — заява, акт уряду або іншого компетентного органу держави про незгоду з діями своєї довіреної особи, або про те, що ця особа не мала належного доручення чи повноваження здійснювати ті або інші дії.

Література

• В. М. Матвієнко. Дезавуювання // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Дезавуювання [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Т. 2 : Д — Й. — 741 с. — ISBN 966-7492-02-8.