Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дейнега Володимир Олександрович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Володи́мир Олекса́ндрович Дейне́га (нар. 28 червня 1977, Малин, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст і футболіст. Чотириразовий чемпіон України. Професіональну кар'єру розпочав в «Уніспорті» (1995—1997), а завершив в «АРПИ» (2010). У складі збірної України в 2003 році став срібним призером чемпіонату Європи в Італії.

Коротка інформація Особисті дані, Повне ім'я ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

З семи років почав займатися футболом. Пішов навчатися до спеціалізованої школи, після закінчення якої вступив до Український державний університет фізичного виховання і спорту[1]. Під час навчання у ЗВО Дейнегу запросили до футзального клубу «Уніспорту», який виступав у першій лізі чемпіонату України. Разом з київським клубом він виграв срібні нагороди першої ліги, а в сезоні 1996/97 бронзові нагороди, а також посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату, забивши 20 голів[2].

Перед стартом сезону 1997/98 перейшов до вищолігового «Інтеркас», з яким виграв передсезонний турнір «Кубок Звільнення»[3]. Проте майже одразу після старту чемпіонату повернувся в «Уніспорт». Разом з новим-старим клубом знову здобув срібні нагороди першої ліги, а також став найкращим бомбардиром першості, розділивши це звання з трьома іншими гравцями. У 8 матчах Дейнега відзначився 14 разів[4].

Після сезону 1997/98 «Уніспорт» об'єднався з іншим київським клубом «Будстар», вийшовши у вищу лігу. В об'єднаній команді «Уніспорт-Будстар» захисник провів три наступні сезони, ставши чемпіоном в останньому із них.

З 2002 року почав виступати за донецький «Шахтар», з яким тричі став чемпіоном країни і двічі володарем Кубку.

На початку сезону 2004/05 отримав травму, внаслідок чого пропустив майже весь сезон[5].

Друге коло сезону 2005/06 провів в оренді казахському «Актюбрентгені» (Актюбінськ)[6].

Через непорозуміння з керівництвом «Шахтар» намагався продати Дейнегу до Казахстану, але клуби не змогли домовитися. Після цього гравець прийняв пропозицію президента «Єнакієвця» Андрія Новіков грати за його команду[1].

В липні 2009 року проходив оглядини у складі чемпіона Польщі «Хуртапа» (Ленчиця), але без успіху. На початку жовтня 2009 року Дейнега підписав контракт з білоруським «Вітеном»[7], але зіграв за оршанський клуб лише у Кубку Білорусі[8] і за згодою сторін покинув склад чемпіона країни. Після цього підтримував спортивну форму у складі донецького «Шахтаря»[9], а за місяць відгукнувся на запрошення іншого білоруського клуба — «Жлобіна»[10]. Дебютувавши за новий клуб у матчі 13 туру проти «Дорожніка» (1:5), став першим медалістом чемпіонату Європи, що грав у чемпіонаті Білорусі[11].

Remove ads

Нагороди і досягнення

Командні

Україна «Уніспорт»
  • Україна Перша ліга
    • Срібний призер (2): 1995/96, 1997/98
    • Бронзовий призер (1): 1996/97
Україна «Інтеркас»
  • Кубок Звільнення: 1997
Україна «Уніспорт-Будстар»
Україна «Шахтар»
  • Україна Вища ліга
    • Чемпіон (3): 2001/02, 2003/04, 2004/05
    • Срібний призер (1): 2002/03
    • Бронзовий призер (1): 2006/07
  • Україна Кубок
    • Володар (2): 2002–2003, 2003–2004
Україна «Єнакієвець»
Україна Збірна України

Срібний призер чемпіонату Європи (1): 2003

Особисті

Remove ads

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads